Малахов Георгiй Михайлович

МАЛА́ХОВ Георгiй Михайлович (16(29). 03. 1907, м. Бiлопiлля Сум. пов. Харків. губ., нині Сум. обл. — 02. 07. 2001, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — фахівець у галузі гірничої справи. Доктор технічних наук (1951), професор (1953), академік НАНУ (1967). Сталінcька премія (1948), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1970), премiя iм. В. Вернадського АН УРСР (1988). Державні нагороди СРСР. Закiн. Днiпроп. гiрн. інститут (нині Дніпро, 1930). Відтоді працював на Інгулец. руднику, 1934–39 — гол. інж. рудників ім. г. «Правда», ім. Ф. Дзержинського, «Жовта Річка»; 1939–41 — зав. гірн. сектору Н.-д. гірничоруд. інституту (усі — Кривий Ріг); 1941–44 — гол. інж. Бакал. (Челябін. обл., РФ), 1944–45 — Дашкесан. (Азербайджан) рудоупр.; від 1946 — завідувач кафедри розробки родовищ корис. копалин, 1951–73 — ректор Криво­рiз. гiрничоруд. інституту; 1973–79 — зав. Криворiз. вiддiл., 1979–87 — завідувач відділу охорони надр, проблем розробки та комплекс. використання сировини, 1987–92 — радник при дирекції Інституту геол. наук АНУ; від 1992 — радник при дирекції Нац. природн. музею НАНУ (обидва — Київ). Наукові дослідження: створення і удо­сконалення високоефектив. способів видобування корис. копалин; методи відкриття та підготовки родовищ; інтенсифікація і концентрація гірн. робіт; розвиток теорії руху сипучих тіл і випуску руди у шахті; розроблення нових методів буропідрив. робіт; підвищення ефективності розробки залізоруд. родовищ на великих глибинах. Засн. наук. школи — випуск і доставка руди із обвалених блоків. Вивчав також історію гірництва на Криворіжжі.

Завантажити статтю