Одеський державний аграрний університет

ОДЕ́СЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ АГРА́РНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — заклад вищої освіти, що готує фахівців для агро­промислового комплексу. Засн. 1918 на базі Одес. с.-г. ін­ституту з ініціативи Товариства с. господарства Пів­дня Росiї та учених Новорос. університету в Одесі. Від 1991 — держ., від 2001 — сучасна назва. Нині у структурі Університету — 3 факультети (агробіо­технол., інж.-екон., вет. медицини). Діє НДІ біо­технологій та аквакультури, Коледж упр. біо­ресурсами. Готує фахівців за напрямами: вет. медицина; вет. гігієна, санітарія і екс­пертиза; технологія виробництва та пере­робки продукції тварин­ництва; агрономія; захист і карантин рослин; плодоовочівництво та вино­градарство; агроінженерія; земле­­впорядкува­н­ня і кадастр; економіка; менеджмент; облік та оподаткува­н­ня. Навч.-вихов. процес забезпечують 19 каф., на яких працюють 159 осіб, серед них — 28 д-рів, проф., 98 канд. н. В Університеті навч. понад 3 тис. студентів. Серед ві­домих учених — Є. Агапова, Б. Аксентьєв, Г. Боровиков, М. Браславець, Я. Вербін, Б. Волянський, В. Жеденов, В. Казаков, А. Китаєва, О. Кіпен, В. Ковбасенко, С. Мельник, Б. Мілкус, О. Набоких, З. Приблуда, С. Розін, І. Самойленко, А. Сапєгін, Б. Смолянінов, Д. Третьяков, І. Ушачов, В. Чепур, В. Щербаков. Спів­роб. закладу створ. сорт озимої мʼякої пшениці Еритро­спермум-127, який упродовж тривалого часу за­ймав значні площі посівів на пів­дні України, сорти рису, посіви якого не потрібно заливати водою, озимого гороху, озимої вики (Одеська СГІ, Українка, Чорноморська, Перлина), 16 сортів столового вино­граду, а також сортів корм. і зерн. тритикале (Бузьке, Буяна); роз­робили й удосконалили інтенсивні технології вирощува­н­ня с.-г. культур та нові способи лікува­н­ня тварин. Від 1999 видає «Аграрний вісник Причорноморʼя». Спів­працює з університетами Німеч­чини, США, Канади, Білорусі, Словач­чини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Туреч­чини, Румунії, Італії, Китаю, Пд. Кореї. Соц. база: 4 корпуси, 3 гуртожитки, спорт­май­данчик, база від­починку. Перший ректор — Г. Точидловський, від 2019 — М. Брошков.

Завантажити статтю