Кабаченко Володимир Петрович
КАБАЧЕ́НКО Володимир Петрович (20. 05. 1958, Миколаїв — 07. 07. 2024, Одеса) — живописець, графік, педагог. Брат Олександра, батько Гліба Кабаченків, чоловік Г. Литвиненко. Заслужений художник України (2021). Член НСХУ (1989). Закін. Одес. художнє училище (1978; викл. В. Філіпенко), Київ. університет культури і мистецтв (2007; викл. С. Лук’яненко, О. Приходько). Голова молодіж. об’єдн. Одес. організації СХУ (1993–96), Одес. організації НСХУ (2001–06). Від 2015 викладав на кафедрі образотворчого мистецтва художньо-графічного факультету Південноукраїнського педагогічного університету (Одеса). Творчість К. зорієнтована на проблематику укр. духовності на сучас. етапі. Учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1989. Персон. — в Одесі (1991, 1996, 2000, 2005, 2008, 2010), Ґданську (Польща, 1993), Києві (1994), Дніпропетровську (нині Дніпро, 1997), Миколаєві (2001). Окремі роботи зберігаються в Одес., Закарп., Хмельн., Івано-Фр., Сум., Севастоп. ХМ, ХМ м. Бендери (Молдова) та Музей. комплексі ім. Ю. Антонеску (м. Бакеу, Румунія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Чарівне світло» (1990), «Увечері» (1991), «Жовта смуга» (1992), «Рибалки» (1993), «Жінка у чорному трикутнику» (1994), «Зелена ніч» (1995), «Гопак» (1997), «По нитці мрій» (1999), «Промінь» (2001), «Віконце» (2003), «Над балкою» (2005), «Межа» (2007), «Ми станцюємо аркан» (2008); серія рисунків (2009–10).
Рекомендована література
- Володимир Кабаченко. Живопис: Каталог. О., 1991;
- Данішевська Л. «Недитячі казки Володимира Кабаченка» // Сучасність. 1996. № 5;
- Тарасенко А. Архетип хреста в живописі Володимира Кабаченка // ОМ. 2007. № 3;
- Федорук О. Цілісне і часткове у композиціях творів Кабаченка // Там само. 2009. № 1;
- Володимир Кабаченко. Необароко. Experience. О., 2014.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
