Івахненко Олександр Іванович
ІВА́ХНЕНКО Олександр Іванович (16. 10. 1949, с. Манжосівка Прилуц. р-ну Черніг. обл. — 09. 06. 2014, Київ) — графік і живописець. Член-кореспондент НАМУ (2001). Заслужений художник України (1997). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1989). Член НСХУ (1977). Закін. Київський художній інститут (1974; викл. В. Касіян, В. Чебаник), творчі майстерні при АМ СРСР у Києві (1979; кер. М. Дерегус). Працював у галузях графіки, монум. та станк. живопису. На творчій роботі. Учасник всеукр. (від 1974), всесоюз. (від 1975) та зарубіж. (від 1977) худож. виставок. Персон. — у Києві (1988, 1999, 2003), Прилуках (2001), Токіо (2006). Основна тематика творчості — шевченкіана. У творах І. помітні традиції школи бойчукістів та візант. впливи; у зображеннях облич і постатей — подібність до ікони та парсуни. Зацікавленість етнографією, фольклором виражається у майстер. відтворенні нац. вбрання, побут. деталей. В іл. до поезій Т. Шевченка вражає контраст між мальовничим, сповненим спокою та гармонії пейзажем і стражданнями людей. В іл. І. пейзажне тло посилює емоц. заряд композицій.
Додаткові відомості
- Основні твори
- цикли іл. — до кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка (1975), повісті «Поединок» В. Купріна (1981), творів Т. Шевченка — «Садок вишневий коло хати» (1982), зб. «Поеми» (1984) та двотомника «Поезії» (1988; усі — Київ); серія кольор. ліноритів за мотивами укр. нар. пісень (1978); 6 монум. розписів у вестибюлі Шевченків. нац. заповідника в Каневі (Черкас. обл., 1989–91); живопис — «Царівна врожаю», «Катерина. Біля яблуні», «До джерела» (усі — 1992), «Осінь» (1993), «Біля криниці» (1994), «Вода з трьох криниць» (1995), «Плин часу» (1998), «Козачки» (1999), «Минулі тривоги», «Татарське зілля» (обидва — 2000), «Окрилена (Катерина)» (2003), триптих «З відра веселочка воду позичає» (2008).
Рекомендована література
- Музиченко С. Осяяний думами великого Кобзаря // Вітчизна. 1989. № 11;
- Перевальський В. Митець, який несе красу століття // Сучасність. 1999. № 10;
- Мельник О. Виставка Олександра Івахненка в Японії // ОМ. 2007. № 3. Собкович О. Олександру Івахненкові 60! // Там само. 2009. № 4 — 2010. № 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
