Іванків
ІВА́НКІВ — селище міського типу Київської області, райцентр. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Болотня, Запрудка, Федорівка. Знаходиться на лівому березі р. Тетерів (притока Дніпра), за 80 км від Києва, за 50 км від м. Чорнобиль, за 40 км від залізнич. ст. Тетерів та за 25 км від зони відчуження. Площа 8 км2. Насел. 10 424 особи (2001, складає 100,9 % до 1989), переважно українці. Побл. І. виявлено стоянки періоду мезоліту та поселення доби неоліту, збереглися залишки поселення часів Київ. Русі. У 15 ст. тер. навколо сучас. смт мала назву Земля Трудинівська, власником якої був київ. боярин Олехня Юхнович. 1524 вона відійшла у власність київ. міщанина Тишка Проскури, 1589 — Івана Проскури. У 1590-х рр. насел. пункт, що тут був засн., почали називати Івановим, а згодом — Іванковим. На поч. 17 ст. в І. значну кількість мешканців убили крим. татари. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. договором 1667 І. залишився під владою Польщі. 1688 іванків. маєток спалили козаки С. Палія. 1724 І. та навколишні землі стали власністю князів Любомирських. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії, містечко Радомишл. пов. На поч. 19 ст. тут проживало 1300, на поч. 20 ст. — 3198 осіб. У 19 ст. у м-ку влаштовували ярмарки, на яких торгували лісом, бондар. виробами, смолою, дьогтем, льоном, худобою, рибою. Від 1866 — волос. центр. 1887 в І. відкрито церк.-парафіял. школу. У 1900-х рр. у м-ку працювали 2 шкіряних, 2 цегел. заводи, 4 кузні, 5 млинів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1940 — смт. Від 23 серпня 1941 до 11 листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Гол. підприємства: ВАТ «Промінь»; хлібозавод, держлісгосп. У І. — 2 заг.-осв. школи, ліцей, 4 дошкіл. заклади, муз. школа, ДЮСШ, дит. будинок; 2 б-ки, Іванківський історико-краєзнавчий музей, Музей учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, Будинок дит. та юнац. творчості, кінотеатр, рай. Будинок культури; рай. лікарня; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Трибуна праці». Реліг. громади: УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, «Дзвін Чорнобиля», ліквідаторам аварії на ЧАЕС, скульптуру у вигляді велетен. яйця (символ життя і родючості землі, скульптор А. Кольбі), пам’ятний знак на честь 400-річчя І., погруддя Героя Рад. Союзу В. Кибенка. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі акустики В. Дідковський. У смт живе повний кавалер ордена Слави П. Приходько.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
