Заглада Леоніла Борисівна
ЗАГЛА́ДА Леоніла Борисівна (29. 04. 1896, Київ — 28. 04. 1938, там само) — етнограф. Дійсний член Етнографічної комісії ВУАН, член Всеукраїнського етнографічного товариства. Навчалась у Київському університеті (1917–20), закінчила Київський археологічний інститут (1924). Працювала бібліотекарем у Київській книжковій палаті (1919–22); науковий співробітник Музею (Кабінету) антропологiї та етнологiї iм. Ф. Вовка; від 1934 — молодший науковий співробітник Інституту матерiальної культури ВУАН. Зiбрала значний матерiал з народної культури українцiв Чернiгiвщини, Київщини, Полтавщини, Поділля та Волинi. Уперше порушила проблему вивчення міської людності. Унiкальне значення має ґрунтовне рукописне дослiдження матерiальної культури с. Новошепеличi Чорнобильського р-ну Київської обл. (нині у зоні відчуження; 1934). Авторка програм збирання етнографічного матерiалу (зокрема «Жнива», «До пiзнання дитячого життя»), низки етнографічних розвiдок з проблем народного харчування, ремесла та промислiв, народного мистецтва в Українi. Заарештовано 30 березня 1938, 11 квiтня 1938 засуджено до розстрiлу. Реабiлiтовано 1957.
Додаткові відомості
- Основні праці
- В справі дослідження міської людности // Зап. Етногр. товариства. К., 1925. Кн. 1; Систематичнi дослiди над процесом змiн в народному побутi // Побут. 1928. № 1; Побут селянської дитини: Мат. до монографії с. Старосілля. К., 1929; Ярмо: Мат. до етнологiї. К., 1929. Ч. 2; «Коза»: Мат. до етнології та антропології. Л., 1929. Т. 21–22, ч. 1.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
