Зарудний Микола Олексійович

ЗАРУ́ДНИЙ Микола Олексі­йович (13(25). 09. 1859, с. Грякове, нині Чутів. р-ну Полтав. обл. — 19. 03. 1919, Ташкент) — зоолог, мандрівник. Дійсний член Моск. товариства дослідників природи (1885), кор. Зоол. музею С.-Петербур. АН (1895). Мала золота медаль (1898), Премія ім. М. Пржевальського (1901, 1904, 1907) Рос. геогр. товариства. Закін. учит. семінарію військ. ві­домства у С.-Петербурзі (1879). Від­тоді мешкав у м. Оренбург, від 1892 — у м. Псков (обидва — Росія), де працював викл. військ. навч. закладів; від 1906 — у Ташкенті: викл. кадет. корпусу, від 1918 — Нар. університету. Організатор (1918) і дир. Турк­мен. нар. музею. Заст. голови Турк­мен. від­ділу Рос. геогр. товариства. Здійснив низку наук. екс­педицій у Зака­спій. край та Персію, зібрав знач. фауніст. матеріал. Його колекції частково зберігаються в Британ. музеї й Ташкент. університеті. Наукові дослідже­н­ня з орнітології, зокрема фауністики, систематики, зоогео­графії та екології, а також з фауни хребет. тварин Турк­мен. обл. Ви­вчав орнітофауну України, зокрема Полтав. і Харків. губ., автор праць «Птицы долины р. Орчика и окололежащей степи» // «Материалы к по­знанию фауны и флоры Рос­сийской империи. Отделение зоологии», Москва, 1892, вып. 1 (охарактеризував 141 вид), «Несколько заметок по орнитофауне Харьковской и Полтавской губерний» // «Орнитологический вестник», 1911, № 3–4 (31 вид). Здійснив аналіз класу птахів на під­видовому рівні, за­пропонував наук. принципи за­стосува­н­ня т. зв. потрійної номенклатури з метою опису колекцій усієї орнітофауни Росії; започаткував серійне збира­н­ня колекц. матеріалу, що дає можливість достовірно ви­вчати внутр.-видову індивід. та геогр. мінливість. Наукові праці З. стали основою формува­н­ня теорії екол. резерву популяцій мислив. угідь. На його честь на­звано понад 100 нових видів і під­видів хребет. та без­хребет. тварин.

Завантажити статтю