Кременчуцька ГЕС
КРЕМЕНЧУ́ЦЬКА ГЕС — підприємство електроенергетичної галузі. Входить до Дніпровського каскаду ГЕС. Філія ВАТ «Укргідроенерго» (від 2004). Розташована вище від м. Кременчук Полтавської обл., побл. м. Світловодськ Кіровоградської обл. Будівництво було розпочато 1954. Перший агрегат уведено в дію 1959, останній (12-й) — 1968. При спорудженні ГЕС утворено Кременчуцьке водосховище. До склний шлюз, відкриті розподільчі пристрої 154 і 330 кВ. Загальна потужність станції 625 МВт. Через гідротехнічні споруди проходять залізниця та автомобільний шлях. Ця ГЕС — друга за потужністю (після ДніпроГЕС) у Дніпровському каскаді, їй належить особливе місце в комплексному використанні ресурсів Дніпра. Довжина напірного фронту гідровузла 12,4 км, пропускна здатність 25 400 м3/сек. Енергетичне призначення ГЕС — знімати «піки» навантаження в енергетичній системі України. ГЕС щороку економить 900 тис. т вугілля і без додаткових витрат збільшує виробництво електроенергії на нижче розташованих ГЕСах до 1,0 млрд кВт·год. Для Кременчуцького гідровузла вперше в Україні впроваджено будівлю ГЕС без машинного залу, над кожним гідроагрегатом встановлено металеві кришки-ковпаки, які можна знімати. Роль машинного залу виконує турбінне приміщення. Головна електрична схема ГЕС: 4 блоки по 3 генератори на один трансформатор, 2 автотрансформатори сполучення підстанцій 330–154 кВ.
Кременчуцька ГЕС відіграє значну роль в енергосистемі України як важливий вузол міжсистемних зв’язків на напругу 330 кВ. Середньорічне виробництво електроенергії становить 1506 млн кВт·год. 1997–2002 на станції виконано 1-й етап реконструкції, зокрема замінено 24 вимикачі 13,8–154–330 кВ на сучасні елегазові, 42 роз’єднувачі 154 та 330 кВ, 13 комплектів трансформаторів струму і напруги 154 та 330 кВ, 6 систем збудження генераторів, 6 регуляторів швидкості обертання агрегатів та 12 систем управління. Впроваджено автоматизовану систему контролю безпеки гідротехнічних споруд, що значно підвищило надійність ГЕС.