Ксенофобія

КСЕНОФО́БІЯ (від грец.  — чужий і …фобія) — поняття, що позначає нетерпимість, ворожість, ненависть, презирство до когось або чогось чужого, незнайомого, незвичного, а також нав’яз­ли­вий страх стосовно незнайомих осіб. У соціальному сенсі його трактують переважно як нетерпимість, ненависть, а не як страх. Залежно від об’єкта, на який вона спрямована, К. поділяють на расову, етнічну, релігійну і стосовно груп, що відрізняються за соціальними, культурними, матеріальними чи фізичними оз­на­ками. Останній вид охоплює широке коло соціальних фобій, зокрема мігрантофобію. Близькими, але дещо відмінними за значенням є поняття «расизм», «шовінізм», «націоналізм».

К. ґрунтується на одній із базових особливостей людської природи — ділити світ на «ми» та «вони», «свої» та «чужі». Нетерпимість до «чужих» пов’язана із формуванням обра­зу «своїх» (процесами соціальної іден­тифікації особистості, груповою іден­тичністю). У державах із тоталітарним режимом образ ворога («чужо­го») створюють з метою об’єд­нання членів суспільства і створення ілюзії відсутності соціальної дистанції між ними. Нині під К. найчастіше розуміють нетерпиме ставлення до осіб інших національностей. Для виявлення рівня етнічної дистанції між представниками різних національностей викори­стовують шкалу соціальної дистанції Е.-С. Боґардуса, який від 1924 розробляв методики вимірювання соціальної дистанції, запропоновані Р. Парком. На думку ос­таннього, величина соціальної дистан­ції між людьми з різних соціальних чи етнічних груп свідчить як про ступінь інтеграції і солідарності суспільства, так і про загальний рівень розвитку де­мократичної культури.

У 1990 Н. Паніна здійснила апробацію цієї методики, в результаті чого сконструйовано 7-бальну шкалу соціальної дистанції: 1 бал — особа згодна сприйняти представника іншої національності як члена родини, 2 — як близького друга, 3 — як сусіда, 4 — як колегу по роботі, 5 — як жителя країни, 6 — як туриста, 7 — взагалі не допускала б в країну (1 бал означає максимальну національну толерантність, 7 — крайню нетерпимість). Від 1992 її вико­ристовують у моніторингових дослідженнях науковці Інституту соціології НАНУ (Київ); за нею також розраховують Індекс національної дистанці­йованості (середній бал за шка­лою соціальної дистанції стосовно представників кожної із національностей) та Інтегральний індекс національної дистанційованості (усеред­нене значення ставлення до всіх національностей, окрім українців і росіян та української діаспори). Значення останнього від 5-ти до 6-ти балів засвідчує схильність до К. (прихована К.), вище 6-ти ба­лів — характеризує розповсюдження відкритих ксенофобських ус­тановок (відкрита К.). Нині мо­ні­торингові дослідження К. в Україні курує В. Паніотто.

Завантажити статтю