Крищенко Вадим Дмитрович
КРИ́ЩЕНКО Вадим Дмитрович (01. 04. 1935, Житомир) — поет-пісняр. Народний артист України (2008). Член НСПУ (1972). Літературні премії ім. І. Нечуя-Левицького (2003), ім. А. Малишка, ім. Д. Луценка (обидві — 2005). Орден «За заслуги» 1-го ступеня (2015). Закінчив Київський університет (1958). Працював у пресі; 1966–91 — відповідальний секретар Головного комітету ВДНГ (Київ). Від 2006 — професор кафедри культурології Національного університету біоресурсів та природокористування України (Київ). Автор поетичних збірок «Тепла прозорість» (1963), «Щирість» (1966), «Зустріч з літом» (1971), «Відстані» (1974), «Ясен день» (1977), «Напруга дня» (1979), «Передчуття слова» (1983), «Допоки живу» (1985), «Вам руку подаю» (1987), «Ласкаво просимо» (1991), «Біля осіннього багаття» (1993), «Пісня» (1996), «Поезії» (2002; 2005; 2011), «Між минулим і майбутнім» (2004), «Ріка життя» (2008), «Українська душа» (2009); збірок віршів для дітей «Паперові човники» (1972), «Сонячне яблуко» (1973), «Наш дім» (1981), «Вишиванка» (1984), «Ранкове сонечко» (2009; усі — Київ). Лірика К. медитативного і соціального спрямування. Низку його поезій покладено на музику («Білі нарциси», «Родина», «Листопад», «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Хай щастить», «До маминих очей», «Одна-єдина», «Усі ми прагнемо любові», «Лебеді кохання», «Я — України син», «Вишенька-черешенька»). Співпрацював із композиторами І. Покладом, І. Білозором, Г. Татарченком, О. Морозовим, О. Злотником, О. Осадчим та іншими. Окремі твори К. перекладено російською, англійською, грузинською, польською, естонською, італійською і вірменською мовами.
Рекомендована література
- Михайленко А. Хай пісні летять за обрій // Уряд. кур’єр. 2005, 2 квіт.;
- Бойко В. Хай хоч одна пісня тебе перелетить // Вітчизна. 2009. № 3–4;
- Дворський П. Про естрадний формат // День. 2011, 16 лют.
Завантажити статтю
Людина 
