Донбасс
«ДОНБА́СС» — літературно-художній публіцистичний журнал, орган Донецької організації НСПУ; один із найдавніших письменницьких часописів України. Засн. 1923 у м. Бахмут (нині Артемівськ Донец. обл.) під назвою «Забой» як додаток до г. «Всероссийская кочегарка», 1932 перейменов. на «Литературный Донбасс», від 1946 — альманах, від 1958 — під сучас. назвою, від 1968 — журнал. Виходить у Донецьку щодвамісяці. Від 1960 наклад зріс до 10 тис. прим. Матеріали друкують укр. і рос. мовами. Спершу в журналі публікували переважно твори рос. письменників — М. Зощенка, І. Бабеля, М. Чуковського, Л. Гумілевського, О. Невєрова, К. Федіна, Артема Весьолого та ін. Однак поступово на сторінках «Д.» з’явилися імена В. Сосюри, Б. Горбатова, Г. Баглюка, В. Гайворонського, Ю. Жукова, П. Безпощадного, П. Байдебури, П. Чебаліна, М. Фролова, Ю. Чорного-Діденка та ін. Спецвипуском вийшли романи «Степові рицарі кардинала» Б. Сушинського (відзнач. Міжнар. премією ім. О. Дюма), «Залиш надію назавжди» І. Одоєвцової, «Тисячолітній Миколай» П. Загребельного, повість «Помилка генштабу» Г. Володіна. Випущено спец. номер, присвяч. долі і творчості репресованих письменників-земляків, серед яких В. Стус, М. Руденко, І. Дзюба, В. Захарченко, В. Голобородько, І. Світличний, О. Тихий. Побачили світ також спецвипуски, присвяч. літ. краєзнавству, етнографії краю «Дума і пісня» і «Таємниця духовного скарбу». Головний редактор — М. Слонімський (1958), М. Гревцов (1959–65), В. Соколов, В. Шутов, А. Кравченко, В. Логачов (від 1989).