Демиденко Олександр Іванович
ДЕМИДЕ́НКО Олександр Іванович (16. 01. 1952, Запоріжжя) — живописець. Заслужений художник України (2004). Член НСХУ (1985). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1978; викл. С. Бесєдін, А. Константинопольський, Б. Косарев). Відтоді працював на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті: 1985–88 — гол. художник; 1989 — голова Запоріз. організації СХУ; від 2004 — викладач кафедри живопису та дизайну Запоріз. тех. університету. Учасник мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Запоріжжі (1982, 1991, 1998, 2002, 2007), Парижі (1993), Москві (1994–95), Сан-Бенедетто (Італія, 1996–97), Києві (2004). Полотнам Д. характерні динаміка кольорів, рух ліній, акценти на позитив. цінностях сучасності.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сіяти розумне, добре, вічне» (1980), «Ланкова» (1987), «Берег моря. Алупка» (1990), «Козацькі могили» (1991), «Білі стільці» (1996), «Осінь у Криму» (1997), «Трійця», «Вуличка в Гурзуфі» (обидва — 2000), «Гармонія», «Осінь у Криму» (обидва — 2001), «Італійський пейзаж» (2002), «З української давнини» (2006), «У порту», «Ялтинський берег» (обидва — 2007).
Рекомендована література
- Персональная выставка Александра Демиденко. Живопись: Каталог. З., 1991;
- Олександр Демиденко. Живопис. З., 2006;
- Гуйда М. Олександр Демиденко // ОМ. 2008. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
