Дубок Віктор Григорович
ДУБО́К Віктор Григорович (23. 01. 1935, м. Шостка, нині Сум. обл. — 01. 01. 2013, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1962). Заслужений архітектор України (1993). Дійсний член Укр. академії архітектури (2002). Закін. Моск. архіт. інститут (1958). Працював 1958–68 в інституті «Діпрозв’язок» (Київ): від 1966 — гол. архітектор; 1968–77 — в інституті «Київдіпротранс»: 1968–75 — гол. інж. проекту, від 1975 — гол. архітектор. 1977–90 — 1-й заст., 1990–93 — гол. архітектор Києва; 1993–95 — нач. Центру з реконструкції центр. частини міста. Від 1995 — заступник нач.–гол. арх. служби «Київдержекспертиза». Водночас від 2001 — керівник творчої архіт. майстерні «ТОВ “Альтаїр-Альфа AQL”». Серед реаліз. проектів — міжміські телефонні станції у Волгограді (РФ, 1963–65) та Харкові (1968–73), залізнич. вокзал у Чопі (Ужгород. р-н Закарп. обл., 1980); реконструкція будинку для Міжміської телефон. станції на бульварі Т. Шевченка, № 18 (1963), Обчислюв. центр Пд.-Зх. залізниці на вул. І. Франка, № 23 (1977), житл. будинок на перехресті вулиць Введенська та Волоська (2003), реконструкція магазинів «Аполлон», «NAF NAF», «Вечірній Київ» та ресторану «Пузата хата» у Пасажі між вулицями Заньковецької та Хрещатик (2003–05), житлово-офісно-торг. комплекс на Харківському шосе, № 19 (2004–08), 3 будинки в кварталі вулиць Олевська–Бахмацька–Корсунська (2005–08) в Києві. Займається також акварел. живописом. Персон. виставки — у Києві (1985, 1995, 2005).