Крат Михайло Миколайович
КРАТ Михайло Миколайович (06. 08. 1892, м. Гадяч, нині Полтав. обл. — 08. 08. 1979, м. Детройт, шт. Мічиґан, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Полтав. кадет. корпус, Чугуїв. піхотне юнкер. училище (нині Харків. обл., 1912). Під час 1-ї світової війни — на фронті, підполковник. В укр. війську від 1917: заст. нач. оператив. відділу Київ. військ. округу, 1918 — заступник командира Запороз. дивізії, влітку 1919 — командир 8-го Чорномор. полку 3-ї Заліз. дивізії, у ході 1-го Зимового походу Армії УНР (грудень 1919 — травень 1920) — начштабу 1-ї Запороз. дивізії, влітку–восени 1920 — командир дивізіону, заст. командира Окремої кінно-гірської гармат. бригади. Від листопада 1920 — у таборах для інтернованих частин Армії УНР у Польщі. Брав активну участь у громад.-політ. житті укр. військ. еміграції, був чл. Укр. військ.-істор. товариства. 1941–45 — чл. Союзу укр. кооперативів у м. Холм (Польща). На поч. 1945 за наказом президента УНР вступив до штабу генерала П. Шандрука й допомагав формувати Укр. нац. армію (признач. начштабу 1-ї Укр. дивізії). 1945–48 — у таборі для інтернованих у м-ку Белларія (Італія). 1950 виїхав до США. Голова братства колиш. вояків 1-ї Укр. дивізії. Автор спогадів «Козацькому роду нема переводу» (Бетезда, 2010).
Рекомендована література
- Верига В. Під сонцем Італії. Торонто, 1984;
- Гунчак Т. У мундирах ворога. К., 1993;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.