Данченко Олександра Степанівна
ДА́НЧЕНКО Олександра Степанівна (23. 09. 1930, Київ) — мистецтвознавець і майстриня художньої кераміки. Дружина Олександра, мати Миколи Данченків. Канд. мистецтвознавства (1969). Член НСХУ (1971). Закін. Київський університет (1954). Працювала у МУНДМ, видавництві УРЕ, НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. Від 1974 — на творчій роботі. Досліджує укр. нар. мистецтво. Розробила методику визначення локал. особливостей гончарства на регіон. рівнях, використовуючи матеріали вивчення традиц. кухон. неполив’яного посуду, який найменше підпадав часовим і стиліст. змінам та запозиченням. Виділила київ. та черкас. групи гончарства Серед. Наддніпрянщини (межі їхнього поширення знач. мірою співпадають з територіями літопис. слов’ян. племен). Створила керам. жін. прикраси у стилістиці регіонів України. Авторка дослідж.: «Народна кераміка Наддніпрянщини» (1969), «Народна кераміка Середнього Придніпров’я» (1974), «Невмируще джерело: Бесіди про укр. нар. мистецтво» (1975), «Народні майстри» (1982; усі — Київ), «Українське народне мистецтво» (Л., 1981), низки публікацій у наук. зб. і журналах України та РФ; уклала альбоми: «Українське народне мистецтво» (англ., нім., франц. мовами — Л., 1982), «Олександр Ганжа» (К., 1982).
Рекомендована література
- Клименко О., Селівачов М. Леся Данченко // Ант. 2002. № 7–9.