Гужва Валерій Федорович

ГУЖВА́ Валерій Федорович (31. 07. 1936, м. Постишеве, нині м. Красноармійськ Донец. обл.) — письменник і перекладач. Член НСПУ (1971). Літ. премії ім. В. Сосюри та Ю. Яновського (обидві — 2002). Закін. Київський університет (1958). Працював на Київ. студії телебачення (1958–63); у видавництві «Молодь»: зав. ред., заст. гол. ред. (1963–80); у видавництві «Укр. письменник»: зав. ред. (1987–96). Друкується від 1955. Дебютував у колектив. зб. віршів «Огоньок» (1965). Автор поет. зб. «Дуель» (1969), «Імена» (1972), «Місто» (1974), «Розмова» (1976), «Вічна спрага» (1977), «Темні меди» (1984), «Крок» (1985), «Озеро» (1986), «Вертоград» (2006); повістей «Сліпий дощ» (1983), «Забути, згадати» (1987; усі — Київ), «Плато над прірвою» // «Вітчизна», 1998, № 1–4; «Каскадери» // «Київ», 2004, № 4–5; «Проекція Меркатора» // «Вітчизна», 2004, № 7–8; «Лакейський вальс» // «Сучасність», 2005, № 6; роману «Рай» // «Вітчизна», 1999, № 9–12; публіцист. творів «По двадцяти роках» (1965), «Діалог про Україну» (1968, співавт.), «Все життя — атака» (1974, співавт.; усі — Київ); сценаріїв низки докум. фільмів, анімац. фільму «Котигорошко».

Завантажити статтю