ГУЛАГ

Визначення і загальна характеристика

ГУЛА́Г (Головне управління таборів; рос. — Главное управление лагерей) — єдина табірна система СРСР. Повна назва — Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень НКВС СРСР. Створене постановою ЦВК і Раднаркому СРСР від 10 липня 1934. На той час управлінський апарат ГУЛАГу нараховував понад 300 осіб. Його начальником призначено М. Бермана, який до того очолював структуру, що передувала ГУЛАГу, — Головне управління виправно-трудових таборів ОГПУ, реорганізоване у зв’язку із утворенням НКВС СРСР. 27 жовтня 1934 новою спільною постановою ЦВК і Раднаркому СРСР до складу ГУЛАГу передано виправно-трудові установи Наркомату юстиції — будинки ув’язнення, ізолятори, виправно-трудові колонії, бюро примусових робіт. ГУЛАГ виконував такі важливі для режиму завдання, як ізоляція ненадійних елементів і їх використання у якості дешевої робочої сили; переміщення, у разі потреби, цієї сили з місця на місце, відкриття нових табірних комплексів; періодична ліквідація певних категорій в’язнів. Наприкінці 30-х — на поч. 40-х рр. у структурі ГУЛАГу створено низку спеціалізованих головних управлінь — «Дальстрой», «Гидрострой» та ін. Шляхом створення «шарашок» — закритих науково-дослідних установ, у яких працювали ув’язнені вчені, конструктори й інженери, зокрема і С. Корольов, тут було зосереджено переважну більшість науково-дослідницьких робіт, що проводилися для військових потреб. Завдяки нещадній експлуатації ув’язнених ГУЛАГу, серед яких значний відсоток становили українці, збудовано Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, м. Комсомольськ-на-Амурі тощо. Табірні комплекси ГУЛАГу (на серед. 40-х рр. — декілька сотень), підпорядковані безпосередньо Москві, були розкидані по всій території СРСР.

Після смерті Сталіна 28 березня 1953 ГУЛАГ передано у відання Міністерства юстиції СРСР, 28 січня 1954 — МВС СРСР, у складі якого 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній (від 27 березня 1959 — Головне управління місць ув’язнення), розформоване 1 травня 1960.

Див. також Біломоро-Балтійський табір.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю