Гущак Іван Васильович

ГУЩА́К Іван Васильович (07. 05. 1930, с. Мацошин, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 09. 09. 2011, Львів) — письменник, публіцист. Член НСПУ (1975). Обл. літ. премія ім. М. Шашкевича (1996). Закін. Львів. с.-г. інститут (1954) та Вищі курси журналістики у Москві (1957). Був на журналіст., політ. роботі в Києві, Волин. та Львів. обл.; працював у видавництві «Каменяр» (Львів, 1963–90); заступник голови контрольно-ревізій. комісії НСПУ (1991–96). Дебютував зб. «Колоски» (К., 1956). У роки незалежності України видав поеми «Мазепа» (1994, 2004), «Anna Regina» (2006), «Освенцім» (2007), поет. зб. «Сонети моєї осені» (1996; усі — Львів), «На вістрі тривоги» (К., 1998), «Вибір» (2001), «Тополя край поля» (2003), «Любов, любов на схилі літ» (2005); кн. есеїв «Плеяда заборонена, призабута» (у 3-х т., 1998–2002) про Б. Лепкого, Б. Кравціва, С. Гординського, Є. Маланюка, Д. Павличка та ін.; кн. публіцистики «Марко Боєслав — сурмач УПА» (2002); роман «Тенета» (2004), повість «Лози шумлять» (2006; усі — Львів). Автор поет. книг для дітей «Веснянки» (1979), «Я малюю клена» (1987; обидві — Київ), «Молоденький випав сніг» (1991), «Хлопчик малоліт і його зореліт» (2000), «Вскочив лис у барбарис» (2005; усі — Львів). Творчість Г. — про найзаповітніше — долю нашої держави. Голос громад. і лірич. прикутий до сьогодення з його тривогами і надіями, вболіваннями за гідність України. Окремі поезії Г. перекладено білорус., рос., польс., англ., молд., євр. мовами. На вірші Г. поклали музику А. Кос-Анатольський, Б. Янівський, М. Колесса, І. Білозір, В. Білоніг, Р. Цись.

Завантажити статтю