Десна
ДЕСНА́ — річка, територія басейну якої розміщена в межах РФ (Смоленська, Брянська і Курська області) та України (Чернігівська, Сумська і Київська області), ліва притока (найдовша та друга після Прип’яті за величиною басейну) Дніпра. Довжина 1130 км (у межах України — 591 км), площа басейну 88,9 тис. км2 (у межах України — 33,8 тис. км2). Бере початок побл. м. Єльня на Смоленській височині, впадає в Дніпро за декілька км вище Києва (за 920 км від його гирла). Верхня та середня частини басейну Д. лежать у зоні мішаних лісів, нижня — у лісостеповій. Долина переважно трапецієподібна, широка; у верх. та частково серед. частинах — асиметрична, з низьким лівим і високим (до 35–40 м) правим берегами, нижче — пологі та піщані береги. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Русло Д. звивисте, у верхній частині української ділянки ширина бл. 100 м, нижче Чернігова — 150 м, у пониззі — 200 м. Пересічна глибина 2–4 м, максимальна — 17 м. Похил річки 1м/км. Головні притоки: праві — Судость, Снов, ліві — Болтва, Навля, Неруса, Сейм, Остер. Живлення переважно снігове. Це типова рівнинна річка з високим весняним водопіллям та низькими літньою і зимовою меженями. Коливання рівнів досягають 3–4 м. Середньорічна витрата води в гирлі Д. 361 м3/сек., побл. Чернігова — 326 м3/сек. (за багаторіч. період складали від 29,4 до 8090 м3/сек.). Льодостав утворюється у грудні, скресає у березні–квітні. Вода гідрокарбонатна кальцієва з мінералізацією: весною — 271, влітку — 351, взимку — 376 мг/дм3. Є значною транспортною магістраллю, судноплавною до Новгород-Сіверського (535 км від гирла), причому малотоннажне нерегулярне судноплавство здійснюють до пристані Жуковка (вище Брянська). Для регулювання стоку та господарських цілей у басейні річки споруджено понад 650 ставків, а також Верхньодеснянське водосховище для потреб Смоленської АЕС. На Сеймі розташована Курська АЕС. Водні ресурси річки використовують для водопостачання населених пунктів (Деснянський водозабір дає понад 50 % водопостачання Києва) та риборозведення. З пригирлової ділянки воду Д. перекачують (1–2 м3/сек.) у р. Трубіж для функціонування Трубізької осушувально-зрошувальної системи (Київ. обл.). Для поліпшення якості води Д. та відтворення водних ресурсів вживають заходи, визначені в «Національній програмі екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997). Серед них — боротьба з ерозією, створення захисних насаджень на пісках, у ярах та вздовж річок басейну Д.; будівництво очисних споруд і систем зворотного водопостачання з метою захисту водних ресурсів від забруднення. У басейні Д. проведено паспортизацію малих річок, охороняються болотні масиви, що мають водорегулювальне значення, зокрема у Чернігівській обл. оголошено заповідними понад 40 тис. га боліт. На українській ділянці Д. стік води вимірюють на трьох водних постах Гідрометслужби: Розльоти (відстань від гирла 461 км), Чернігів (205 км) та Літки (36 км). Здійснюють моніторинг якості води (понад 10 створів). На Д. — міста Брянськ, Новгород-Сіверський, Чернігів, Остер. Річка та її береги є важливим рекреаційним центром з численними базами відпочинку. Неповторні краєвиди Д. описав у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженко.
Рекомендована література
- Десна в межах України. К., 1964;
- Хільчевський В. К. Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра. К., 1996;
- Вишневський В. І. Річки і водойми України. К., 2000;
- Гідролого-гідрохімічна характеристика мінімального стоку річок басейну Дніпра. К., 2007.