Краковець

КРАКОВЕ́ЦЬ  — селище міського типу Яворівського району Львівської облас­ті. Краковец. селищ. раді підпорядк. села Брожки, Глиниці, Мор’янці та Передвір’я. Знаходиться на р. Шкло (притока Са­ну, бас. Вісли), за 75 км від обл. центру та за 23 км від залізнич. ст. Яворів. Площа 1,49 км² . Насел. 1156 осіб (2001), переважно ук­ра­їнці. Уперше згадується у писем. джерелах поч. 15 ст. 1425 К. надано Маґдебур. право. Напри­кінці 16 ст. належав волин. воєводі князю О. Острозькому, який 1590 збудував тут оборон. замок. Після 1-го поділу Польщі 1772 віді­йшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1813 містечко належало князям Лотарингсь­ким, згодом — графам Потоцьким і князям Любомирським, від кін. 19 ст. до поч. 2-ї світової війни — графам Лубенським. У 2-й пол. 18 ст. місц. шляхтич І. Цетнер створив тут резиденцію — палац із 2-ма флігелями, який проіснував до 1835. У палаці Цетнерів знаходилася багата колекція кар­тин. Новий палац, споруджений у великому парку (60 га), простояв у К. до 1-ї світової війни. 1880 мешкала 1891 особа. Після роз­паду Австро-Угорщини (1918) до 1939 — знову у складі Польщі. Наприкінці вересня 1939 у К. вве­дено рад. війська, від 1 листопа­да того ж року — у складі УРСР. Від 1940 — смт. 1940–57 — райцентр. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1959 мешкало бл. 1,1 тис., 1970 — 1,2 тис., 1979 — 1,2 тис., 1989 — 1,8 тис., 1999 — 1,3 тис. осіб. Нині на тер. К. працює між­нар. пункт пропуску для автомоб. сполучення через держ. кордон України з Польщею Краковець–Корчова. 2000 у р-ні пункту про­пуску відкрито аеропорт «Краковець». Він межує з ділянкою укр.-польс. кордону завдовжки 1,5 км, його заг. пл. становить 74,5 га, на цій тер. запроваджено спец. митний контроль. Діє дан­ське підприємство «Холгер Крістіансен Продакшн Україна», яке займається реставрацією генера­торів. У К. — заг.-осв. школа, спец. школа-інтернат, дошкіл. навч. заклад; Нар. дім, 2 б-ки; лікар. амбулаторія; філія Яворів. ощад­банку. Реліг. громади: УГКЦ, РКЦ. Пам’ятки архітектури: костел св. Яку­ба (1772), церква св. Миколая (1813), синагога (1-а пол. 19 ст.). Костел св. Якуба споруджено у неокласич. стилі на кошти І. Цет­нера. 1846 у ньому було 7 вів­та­рів. 12 вересня 1939 під час бою з нацистами костел (разом із пле­банією) згорів. У рад. період (1958) у ньому влаштували завод «Ритм» (структур. підрозділ Львів. заводу телеграф. апаратури; виго­тов­ляв плати друк. монтажу для систем зв’язку — переважно військ. призначення). Нині підприємство не пра­цює, костел — у стані руйнації. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механіки Б.-Я. Гур­­ко, фахівець у галузі металургії В. Алимов; командувач УПА, генерал-хорунжий Р. Шухевич (встановлено погруддя). У К. по­хований Герой Радянського Союзу Г. Ко­рюкін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю