ГРИВНЯ́К Юрій (30. 05. 1912, містечко Велике Березне, нині смт Великий Березний Закарп. обл. — 20. 12. 1992, м. Лібчице побл. Праги) — історик, публіцист, письмен­ник. Навч. у торг. академії у Мукачевому, закін. учит. семінарію в Ужгороді (1936). Від 1937 — офіцер армії Чехо-Словач­чини, після роз­паду якої повернувся на Закарпа­т­тя. За мадярської окупації краю 1939 пів­року увʼязн. у концтаборах Варюлопош і Ніредьгаза, звідки втік до Праги. 1940–45 студіював в УВУ, працював у видавництві «Пробоєм». Брав активну участь у антифашист. русі, у Празькому пов­стан­ні (травень 1945). Після війни заснував і очолював Нац. комітет закарп. українців (Прага), який ви­ступав проти арештів і депортації до СРСР. Після комуніст. пере­вороту 1948 ре­прес., по звільнен­ні працював робітником. Чеською мовою пере­клав і по­ставив опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка. Після придуше­н­ня Празької весни 1968 у Г. конфісковано чимало рукописів, архів. матеріалів. Публікував роз­відки, присвяч. діяльності укр. вчених у діаспорі (І. Пулюй, І. Горбачевський, Я. Кулик, Ю. Веґа, С. Русова), творчості митців (М. Лисенко, О. Кошиць, М. Бринський, М. Бойчук) і письмен­ників (Т. Шевченко, І. Франко, Олександр Олесь, С. Черкасенко), а також чесько-укр. культур. звʼязкам. У рукописах лишилися праці «Український геть­ман Зіновій-Бог­дан Хмельницький і його доба», «Український геть­ман чеського походже­н­ня — Пилип Орлик», «Історія нашої церкви на Закарпат­ті», «Українські памʼятники в ЧСР», «Українські вчені в чеських високих школах».