Григорович Іван
ГРИГОРО́ВИЧ Іван (псевд. — Яницький; 1876, с. Гнильче, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 03. 04. 1937, Львів) — співак (тенор), педагог. Гри на скрипці навч. в І. Барановського, вокал. освіту здобув приватно в О. Баронча у Львові (1896). Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент. 1895–1900, 1907–12 — актор театру товариства «Руська бесіда», 1900–05 — Львів. опери; 1912–34 — викладач гри на скрипці у школах в м-ку Красне (нині місто Буського р-ну Львів. обл.) та Львові. Виступав також на опер. сценах Кракова (1899, 1900, 1905), Заґреба (1901), Белґрада (1903). У складі театру товариства «Руська бесіда» гастролював майже в усіх великих і малих містах Галичини. У концертах пропагував укр. нар. пісню та романси М. Лисенка, О. Нижанківського, В. Матюка та ін. Став прототипом образу Степана Гірняка в повісті «Огні горять» М. Яцківа.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Петро, Писар, Іван («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Чорноморці» М. Лисенка), Іван («Катерина» М. Аркаса), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Степан («Підгіряни» М. Вербицького), Якве («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), Барінкай («Циганський барон» Й. Штраусса), Йонтек («Галька» С. Монюшка).
Рекомендована література
- Медведик П. Золотий голос // Вільне життя. 1977, 12 січ.
Завантажити статтю
Людина 
