Волинська духовна семінарія УПЦ МП

ВОЛИ́НСЬКА ДУХО́ВНА СЕМIНА́РIЯ УПЦ МП  — середній церковний навчальний заклад. Засн. у травні 1796 вікар. єпископом Волин. єпархії Варлаамом Шишацьким (1-й ректор) як єпарх. (згодом — Волинська) семінарія на 9 кл. з метою підготовки канд. у священики для парафій, які перейшли з унії в православ’я. Приймали дітей віком 7–15 р., які закін. базиліян. та єзуїт. школи. Згодом кращих учнів направляли на навчання до Київ. духов. академії для підготовки викл. семінарії. Спочатку семінарія знаходилася у приміщенні Преображен. монастиря (м. Острог, нині Рівнен. обл.). Після пожежі 1821 семінарію переведено в Аннопіль (нині Хмельн. обл.), де вона діяла до 1836. Згодом відновлено у Кременці, 1902–19 — у Житомирі, 1919–39 — знову у Кременці. Поляки змусили викладати окремі дисципліни польс. мовою. 1945 у Луцьку відкрито пастир. курси, які 1946 реорганізовано у Волин. духовну семінарію. За 1946–64 семінарією здійснено 17 вип.; були роки, коли кількість випускників сягала до 40 осіб. За 20 післявоєн. років було підготовлено понад 500 священиків. У 50-х рр. було звільнено кількох викладачів, ректора «за неблагонадійність». 1964–90 семінарія була закрита. 1990 відновила діяльність як Луцьке духовне училище, від 1991 — знову семінарія. Зазвичай ректорами семінарії були керуючі Волин. єпархії архієреї. Ректори семінарії: Антоній (Храповицький) (1902–11), Євлогій (Георгієвський), Діонісій (Валединський), Олексій (Громадський), Симон (Іваницький), Варфоломій (Ващук) (1990–92), П. Влодек (1962– 64, від 1992).

Завантажити статтю