Гавриленко Григорій Іванович
ГАВРИЛЕ́НКО Григорій Іванович (08. 07. 1927, с. Холопкове, нині с. Перемога Глухів. р-ну Сум. обл. — 23. 02. 1984, Київ) — графік і живописець. Член СХУ (1960). Закін. Київський художній інститут (1955; майстерня І. Плещинського). Працював у галузях книжк. і станк. графіки (пейзажі та портрети). Від 1955 брав участь у респ., всесоюз. і зарубіж. мист. виставках. Персон. — у Києві (1974, 1980). Осн. теми творчості — життя природи і людини. Творам Г. притаманна класична ясність, гармонія, світло і чистота образів. Оформив понад 30 книжок, серед них — «В їжаковім вітряку» М. Стельмаха (1956), «Казка про Івана Голика» Л. Первомайського, «Діти Італії» (обидві — 1958), «Чіпка» Панаса Мирного (1961), «Світ навчає розуму» С. Ковальова (1962), «Кобзар» Т. Шевченка (1963), «Витязь у тигровій шкурі» Ш. Руставелі (1966), «Доробок» М. Бажана (1979), «Лирика» О. Пушкіна (1987; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — за мотивами поеми «Катерина» Т. Шевченка (1964), «Сюїта, навіяна лірикою О. Пушкіна» (1973); обкладинка до кн. «Vita nova» А. Данте (1965); «Без назви» (1963), «Така її доля» (1964), «Дві жінки серед природи» (1966), «Образ дівчини» (1967), «Пляж» (1969), «Над Дніпром біля Києва», «Седнів» (обидва — 1981), «Триптих» (1982), «Північний Кавказ» (1984).
Рекомендована література
- Григорій Гавриленко: Альбом. К., 1968;
- Григорій Іванович Гавриленко: Каталог. К., 1985;
- Заварова А. Відблиск повноти. Син гармонії Григорій Гавриленко // Музей. провулок. 2004. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
