Гайдамака Петро Данилович
ГАЙДАМА́КА Петро Данилович (29. 06(12. 07). 1907, м. Краматорськ, нині Донец. обл. — 07. 09. 1981, Харків) — композитор, диригент. Народний артист УРСР (1977). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. консерваторію (1938; кл. композиції С. Богатирьова і М. Тіца, диригування — В. Тольби). 1938–41 — диригент, гол. ред. муз. мовлення Харків. радіо; 1941–43 — диригент, заст. гол. ред. муз. мовлення Укр. радіо (м. Саратов, РФ); 1943–46 — директор Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; 1951–67 — худож. кер. Харків. філармонії. Водночас від 1949 — голова правління Харків. організації СКУ. У творах Г. поєднані риси пізньоромант. стилю та укр. нац. фольклору.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — сюїта «Молоді роки» (1935), «Партизанська симфонія» (1946), «Рапсодія» (1972); концерти для балалайки (1966), для гобоя (1975); вокал.-симф. кантата-симф. «Пісні серця» (1965, сл. В. Сосюри), кантата «Краю мій» (1967, сл. М. Рильського, В. Бичка, І. Муратова); вокал. цикли — «Мелодії» (1948, сл. Лесі Українки), «Дніпровські сонети» (1964, сл. Д. Луценка); романси, хори, пісні, обробки нар. пісень.
Рекомендована література
- Лисенко Л. «У музиці — биття народного серця...» // Музика. 1987. № 6.