Галант Ілля (Еліягу) Володимирович
ГАЛА́НТ Ілля (Еліягу) Володимирович (25. 02(09. 03). 1867, м. Ніжин Черніг. губ., нині Черніг. обл. — 29 (за ін. даними — 30). 09. 1941, Київ) — історик-археограф. Навч. у Ніжин. талмудич. школі, Київ. євр. училищі. На поч. 20 ст. викладав історію євреїв у середніх навч. закладах Києва. Від 1919 працював у ВУАН: співроб., ред. підвідділу євр. діячів Комісії для складання біогр. словника діячів України; одночасно був одним з ініціаторів створення (1919) та кер. (1924–29) Гебраїстичної історико-археографічної комісії при ВУАН; співпрацював у ж. «Кіевская старина», тримісячнику «Еврейская старина», часописах «Восход», «Будущность», низці київ. газет. 1929 звільнений з ВУАН у зв’язку з ліквідацією комісії. Досліджував історію євреїв в Україні, зокрема питання часу появи євр. поселень, їхній побут, взаємини з українцями, роль та місце в економіці країни, громадянство і політ. права. Загинув у Бабиному Яру.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К истории поселения евреев в Польше и Руси вообще и в Подолии в частности. С.-Петербург, 1897; К истории Уманской резни 1768 года. К., 1908; Ритуальный процесс в Дунайгороде в 1748 г. К., 1911; Арендовали ли евреи церкви на Украйне. К., 1914; Два ритуальных процесса (по актам Киевского центрального архива). К., 1924; Житомирський погром 1905 р. // Україна. 1925. Кн. 4; Київські проекти землевпорядкування жидів 1841 р. // Юбілей. зб. на пошану академік Д. Багалія. К., 1927; Виселення жидів з Києва року 1835 // Зб. праць Істор.-археогр. жидів. комісії ВУАН. К., 1928. Кн. 1.