Краснов Микола Петрович

КРАСНО́В Микола Петрович (23. 11(05. 12). 1864, с. Хотяніно Коломен. пов., нині Моск. обл. — 08. 12. 1939, Белґрад) — архітек­тор. Акад. архітектури (1913). Закін. Моск. училище живопису, скульп­тури та архітектури (1885). Після про­­ходження армій. зборів у Коломні 1887 переїхав до Ялти (нині АР Крим), де був призначений в. о. міського архітектора (затвер­­джений 1888, обіймав цю посаду до 1899). Відтоді займався приват. практикою. Від 1911 — архітектор Височайшого двору. 1919 емігрував у Стамбул. 1920–22 мешкав на о-ві Мальта, 1922–39 — у Белґраді (протягом 17-ти р. керував проект. групою у відділі монум. будівель Міністерства будівництва Югославії). Відзначився широким діапазоном запозичення та інтерпретації істор. стилів, у його арсеналі — неоренесанс, необа­роко, неогрек, неоготика, неорос. стил. напрям. Як міський архітектор Ялти активно зай­мав­ся проблемами благоустрою. Брав участь у розробленні нового генплану міста (співавтори арх. Г. Шрейдер, лікарі К. Овсяний, В. Дмитрієв, В. Веймер). У Ялті розпочав свою роботу з роз­ширення набережної, яка 1913 стала гол. вулицею. 1890–99 ви­конав 30 замовлень лише для Ялти, крім того, будував дачі та вілли в містах Алушта, Балаклава (нині р-н Севастополя), курорт. с-щах Гурзуф, Симеїз (оби­­два нині — смт Ялтин. міськради). Брав участь у реставрації Бахчисарай. палацу. Серед осн. реа­ліз. проектів — собор Олександра Невського у псевдорос. сти­лі (1891–92, співавтор Л. Шаповалов), особняк княгині Н. Ба­­рятинської у стилі італ. Ренесансу у маєтку «Сельбілляр» (ни­­ні санаторій ім. Кірова, 1892–94), пансіон гімназії на вул. Ауткінська, № 25 (1905), костел Пресвятої Богородиці в готич. стилі (1906) у Ялті, палац «Дюльбер» великого князя Петра Миколайовича у арабо-сарацин. стилі у курорт. с-щі Кореїз (нині смт Ялтин. міськради; 1895–97), Азово-Дон­ський банк у Сімферополі на вул. Олександро-Невська, № 4 у сти­­лі неоренесансу (1905), палац.-парк. комплекс великого князя Георгія Михайловича у маєтку «Харакс», що складався з палацу, церкви св. Ніни (художник А. Сливцов), каплиці, світського корпусу, кухні, стаєнь, оранжереї, будинків садівника і шофера, гаража, складу, вартівні (ни­ні са­наторій «Дніпро»), у курорт. с-щі Гаспра (нині смт Ялтин. міськ­­ра­ди) у т. зв. шотланд. стилі (1904–08), Лівадій. палац імператора Миколи ІІ у стилі італ. Ренесансу (нині Ялтин. міськради; 1909–11), вілла «Вікторія» у м. Феодосія (1914–15), санаторій ім. Імпе­ратриці Олександри Федорівни у с-щі Масандра (нині смт Ялтин. міськради; 1915–16); будів­лі Мін-в фінансів (нині уряду; 1926–28, добудовано 1938) та лісу й рудників (нині Міністерство закордон. справ; 1926–29) у Белґраді, реконструкція мавзолею Петра ІІ Петровича Негоша на г. Ловчен (нині Чорногорія), серб. військ. кладовища у м. Салоніки (Греція) та на о-ві Вид.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю