Геологічна освіта

ГЕОЛОГІ́ЧНА ОСВІ́ТА — система підготовки професійних геологів. В історії вітчизн. освіти протягом 17 — 1-ї пол. 18 ст. провідне місце належало Києво-Могилян. академії. Вивченню філософії, що включала астрономію, геологію, географію, фізику, хімію, зоологію та ін. природн. науки, надавалося особливе значення. Філософію читав префект або ректор академії. Один із найвизначніших учених академії Іоаникій Галятовський (1620–88) у своїх лекціях і публіцист. творах наводив багато даних з мінералогії, зоології, фізики. Феофан Прокопович, як і Дж. Бруно, засуджував безплідні схоласт. теорії, висловлював думку про безліч світів, звертався до наук. експерименту, користуючись при цьому мікроскопом, телескопом тощо. Але це були лише зачатки геології, що не дали поштовху для розвитку самост. дисципліни. Певний період у Києво-Могилян. академії перебував і М. Ломоносов, удосконалюючи тут знання з латини, теорії віршування, худож. мистецтва. Після продовження навч. за кордоном, де він 1736–41 вивчав гірн.-завод. справу, з’явилися його праці: «Слово о рождении металлов» (1757), «Первые основания Металлургии», «О слоях земных» (обидві — 1763), після чого геологія була визначена як самост. дисципліна. Перший геол. підручник «Геогнозия, или наука о горах и горных породах» (С.-Петербург, 1810) видав О. Севастьянов. У 1-й пол. 19 ст. широкого розвитку набула геологія у ВНЗах України, яка факультативно вивчалась на природничих або фіз.-мат. ф-тах. У Харків. університеті каф. мінералогії 1837 очолив фундатор харків. школи геологів Н. Борисяк. Професори Харків. університету О. Гуров, І. Леваковський, П. П’ятницький, К. Савич-Заблоцький, Д. Соболєв, О. Федоров заклали основи регіон.-геол., гідрогеол. і стратиграф. вивчення Лівобереж. України. У Київ. університеті першу каф. мінералогії і геогнозії 1836–42 очолював проф. Е. Гофманн. Він видав підручник «Курс минералогии» (1839). Особливо плідно розвивалася геологія в Київ. університеті за ректорства К. Феофілактова, з його геол. школи вийшли такі відомі вчені, як П. Армашевський, М. Безбородько, В. Лучицький, В. Тарасенко, П. Тутковський, В. Чирвинський, П. Чирвинський. На природничому відділ. фіз.-мат. факультету Новорос. університету (Одеса) геол. дисципліни викладалися на об’єднаній каф. мінералогії, геогнозії і палеонтології від 1867. Викладацьку і н.-д. роботу з геогнозії вели А. Алексєєв, М. Андрусов, А. Криштофович, В. Крокос, В. Ласкарєв, Р. Прендель, І. Синцов. При всіх університетах діяли наук. товариства дослідників природи, що матеріально сприяли проведенню дослідж. з мінералогії, палеонтології, стратиграфії, гідрогеології, видавали наук. записки, праці та ін. Потуж. центром підготовки геол. кадрів для гірн.-рудної промисловості було Катеринослав. вище гірн. училище (нині Нац. гірн. університет, Дніпропетровськ), де працювали такі відомі геологи, як Л. Іванов, М. Лебедєв, Й. Танатар, Б. Чернишов, О. Широков. Їх дослідж. стосувалися передусім вивчення кам’яновугіл. відкладів Донбасу, залізоруд. покладів Криворіжжя, марганц. руд Пд. України, буд. матеріалів. Після 2-ї світової війни в університетах України на базі мінералог. та ін. каф. відкривалися геол.-ґрунтознавчі, геол. і геол.-розв. факультети, що готували висококваліфік. фахівців-геологів для потреб виробництва. Досить успішно розвивалася геологія у Львів. університеті за сприяння ректора Є. Лазаренка. Тут працювали такі видатні геологи, як О. В’ялов, В. Глушко, В. Порфир’єв, В. Сельський, В. Соболєв. У підготовку гірн. інж., геологів, гідрогеологів, нафтовиків значний внесок зробили гірн. та геол.-розв. технікуми, Нац. тех. університет України «Київ. політех. інститут», Донец. тех. університет, Криворіз. тех. університет, Нац. університет «Львівська політехніка», Нац. гірн. університет, Івано-Фр. тех. університет нафти і газу та ін. Вищі наук. кадри з геол. дисциплін через аспірантуру і докторантуру готують інститути НАНУ та геол. і гірн. інститути.

Розмір шрифту

Геологічна освіта

Рекомендована література

Інформація про статтю