Герасимович Володимир Денисович (Деонізійович)

ГЕРАСИМО́ВИЧ Володимир Денисович (Деонізійович) (псевд. і крипт.: Василь Трохимович, Кирик, Шпирка, В. Г., Г-ч, В.; 01. 10. 1870, м. Золочів, нині Львів. обл. — 14. 08. 1940, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл.) — письменник, етнограф, релігійний діяч. Закін. теол. факультет Львів. університету (1892). Був священиком на Тернопільщині, від 1899 — у с. Терпилівка. З числен. фольклорно-етногр. розвідок Г. опубліковано «Народні звичаї, обряди та пісні в селі Крехові Жовківського повіту» (ж. «Правда», 1893, 1894). Автор оповідань «Домовик» («Неділя», 1895, 21 трав.), «Візитація» (1924); п’єс «Воєнні промисловці» (1917), «Мамона» (1922), «Бантикур умер» (1924), «Клопоти війта Смоктуна» (1934), «На колесі щастя» (1936), опубл. у період. виданнях. У них із симпатією змальовував життя і звичаї сільс. трудівників, висміював урядовців, лихварів, осуджував неробство, пияцтво. Переклав окремі твори Л. Толстого («Крейцерова соната», 1902), І. Тургенєва («Перша любов», 1910), М. Салтикова-Щедріна, Е. Ростана («Самарянка», 1930), К. Райса та ін. Був знайомий з І. Франком, О. Маковеєм, Т. Бордуляком, В. Гнатюком, Ф. Ржегоржем.

Завантажити статтю