Гладій Григорій Степанович
ГЛАДІ́Й Григорій Степанович (04. 12. 1954, с-ще Хоростків, нині місто Гусятин. р-ну Терноп. обл.) — актор театру і кіно, режисер. Член НСКінУ (1987). Закін. актор. факультет Київ. (1976; майстерня Б. Ставицького) та режисер. факультет Держ. (Москва, 1989; майстерня А. Васильєва) інститутів театр. мистецтва. Працював у Харків. укр. драм. (1976–80), Київ. молодіж. (1980– 82), Каунас. драм. (1982–83), Київ. укр. драм. (1983–85) театрах. 1986–90 — актор театру «Школа драм. театру» (Москва). Від 1990 — у Канаді, викладає у Мак-Ґілл. університеті (Монреаль), Нац. театр. школі. У кіно дебютував роллю Іволгіна у стрічці реж. Л. Бикова «В бій ідуть тільки “старики”» (1973, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Актор. манері Г. властиві стриманість і лаконічність при великій внутр. напрузі й емоційності. Серед театр. постановок Г. — «Запрошення на страту» за В. Набоковим (1990), «Урліхт» (1991) і «Америка» (1992) за Ф. Кафкою, «Повернення» за Г. Пінтером (1991–92), «Король помирає» за Е. Іонеско (1994; усі — в Монреалі), «Ідіот» за Ф. Достоєвським (1995, Лозанна), «Істерія» Т. Джонсона (2004, Нац. академ. укр. драм. театр ім. І. Франка, Київ).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Отаман («Дударики», 1980, реж. С. Клименко), Михайло Руснак («Така пізня, така тепла осінь», 1981, реж. І. Миколайчук), Василь Стефаник («Повернення Баттерфляй», реж. О. Фіалко), Осинцев («Подолання» реж. М. Літус, І. Симоненко; обидва — 1982), Іван («Загублені в пісках», 1984), Майстер («Фантастична історія», 1988; обидва — реж. М. Ільїнський), Григорій («Мама рідна, любима», 1986, реж. М. Мащенко), Овенір («Увійдіть, стражденні!», 1987, реж. Л. Осика), Роман Шухевич («Нескорений», 2000, реж. О. Янчук; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Михайло Задорожний («Украдене щастя», 1984, реж. Ю. Ткаченко, «Укртелефільм»), Сірано де Бержерак (в однойм. фільмі реж. Н. Бірмана, 1989, «Ленфільм»), Ласло («Ідеальний чоловік», 1995, реж. Дж. Міхалка, Канада), Віктор Банєв («Гидкі лебеді», 2005, реж. К. Лопушанський, кіностудія «Proline Film», Росія).
Завантажити статтю
