Гончаренко Агапій

Визначення і загальна характеристика

ГОНЧАРЕ́НКО Агапій (справжнє — Гумницький Андрій Онуфрійович; 19(31). 08. 1832, с. Кривин, нині с. Криве Попільнянського р-ну Житомирської обл. — 22. 04(05. 05). 1916, м. Гейворд, шт. Каліфорнія, США) — громадський і релігійний діяч, борець за права людини, публіцист, перекладач. Закінчив Київську духовну семінарію (1853). Невдовзі постригся в ченці Києво-Печерської лаври, був помічником і бібліотекарем митрополита Філарета. Від 1857 — ієродиякон церкви при російському посольстві в Афінах. Листувався з О. Герценом та М. Огарьовим, надсилав до «Колокола» матеріали про соціально-економічне становище українського народу, статті з викриттям духовенства (зокрема «Монастырское крепостное право», 1860, 1 декабря). 2 лютого 1860 заарештований, однак у Константинополі (нині Стамбул) утік під час етапування до Росії (в організації втечі головну роль відіграв потомок донських козаків О. Гончар, який був давно знайомий з О. Герценом). У березні 1860 А. Гумницький прибув до Лондона під прізвищем Гончаренко, яке відтоді постійно використовував. Працював складачем у «Вільній російській друкарні» Л. Чернецького. Надрукував українською мовою в «Колоколе» (1861, № 4) статтю-реквієм з приводу смерті Т. Шевченка. У серпні 1861 Синод РПЦ позбавив Г. духовного сану і звання. 1862 перебував у Греції, Туреччині; на Афонській горі рукоположений на священика Грецької Православної Церкви, як паломник відвідав Єрусалим. Від 1865 — у США. 

Був одним із перших національно свідомих українців на американському континенті. У Нью-Йорку створив православну парафію, викладав грецьку мову у протестантській богословській семінарії. У листопаді 1867 у Сан-Франциско заснував першу на американському континенті слов’янську друкарню, ініціював будівництво православної церкви. На прохання американського уряду допомогти порозумітися з населенням купленої в Росії Аляски, видав «Russian and English Phrase Book for traders, travellers and teachers» («Російсько-англійський розмовник для торговців, мандрівників та вчителів», 1868). Заснував двомовний двотижневик «The Аlаskа Неrаld» — «Вестник Аляски» (1868–72), у 1-му номері якого опублікував власний прозовий переклад англійською мовою уривків (рядки 89–106, 128–129) з поеми «Кавказ» Т. Шевченка під назвою «Curious ideas of the poet Taras Shavchenko» («Цікаві думки поета Тараса Шевченка»). У наступних — оригінальні уривки з послання «І мертвим, і живим...» (№ 16), поеми «Кавказ» (№ 16–17). У 1872–73 видавав газету «Свобода» (5 чисел, українською і російською мовами). У своїх виданнях захищав права нових американських громадян від утисків урядовців і приватних компаній, пропагував ідею незалежності України, необхідність освіти, активно виступав проти імперіалістичної політики російського самодержавства. Влітку 1873 був змушений відмовитися від видавничої діяльності. Купив ділянку на Гайвардських горах, поблизу Сан-Франциско, і назвав свій хутір «Україна». Листувався з М. Павликом, був знайомий з К. Геником. 15 травня 1999 колишній хутір Г. оголошено Державним заповідником «Україна». На урочистостях було понад 400 осіб.

Завантажити статтю