Гончаренко Юрій Євгенович
ГОНЧАРЕ́НКО Юрій Євгенович (05. 07. 1964, Київ) — живописець. Син С. Бондаренко та Є. Гончаренка, брат Т. Гончаренка, онук В. Бондаренка та В. Кирилової. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1990; викл. В. Забашта, М. Стороженко, В. Чеканюк). Працює у Держ. худож. школі ім. Т. Шевченка (від 1990): від 2002 — заступник директора фах. дисциплін. Від 1987 — учасник респ. та міжнар. мистецьких виставок. Персон. — у Києві (2004). Осн. роботи — у галузях монум. та станк. живопису й графіки. У полотнах Г. поєднуються художні традиції укр. мистецтва 20–30-х рр. 20 ст. із сучас. тенденціями (насичені кольори, різноманітність фактур, своєрідна форма).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Великомученики слова» (1990), «Повернення» (1991), серія «Спогади» (1994), «Україна в огні», «Погляд крізь віки», «Відлуння Переяслава» (усі — 1995), «Скарби України» (2000), «Реквієм», «Колесо історії», «Великий вершник» (усі — 2001), «І мертвим, і живим...» (2004), «А мати чекає» (2005).
Рекомендована література
- Од роду до роду: Каталог виставки. К., 1996.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
