Колотов Віктор Михайлович

КО́ЛОТОВ Віктор Михайлович (03. 07. 1949, с-ще Юдино, нині у складі м. Казань, Татарстан, РФ — 03. 01. 2000, Київ) — футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1975). Заслужений тренер України (1986). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016, посмертно). Закін. Київський інститут фізичної культури (1975). Бронз. при­­зер 20-х (Мюнхен, 1972), 21-х (Монреаль, 1976) Олімпійських ігор. Чем­­піон СРСР (1971, 1974, 1975, 1977). Срібний призер чемпіонатів СРСР (1972, 1973, 1976, 1978) та чемпіонату Європи (Бельгія, 1972). Володар Кубка СРСР (1974, 1978), Кубка володарів Кубків європ. країн та Суперкубка УЄФА (обидва — 1975). У списках «33 найкращих» — 7 разів, з них 5 — на 1-му місці. Виступав за спорт. клуби «Чайка» (м. Зеленодольськ, 1967), «Трудові резерви» (1968), «Рубін» (1968–70, обидва — м. Ка­­зань; усі — Татарстан), «Динамо» (Київ, 1971–81). У чемпіона­­тах СРСР провів 218 ігор, забив 62 голи. За збірну команду СРСР провів 55 матчів, забив 22 голи (зокрема за олімп. збірну СРСР зіграв 11 матчів, забив 5 голів). За результатами сезону 1976 британ. ж. «World soccer» («Сві­­товий футбол») назвало К. серед чл. символ. збірної команди світу. Тренери — В. Маслов, О. Севидов, В. Лобановський. Працював тренером команди «Динамо» (Київ, 1984–92), гол. тренером команд «Борисфен» (Київ, 1993), молодіж. збір. України (1995–96, 1998–99), «Прикарпаття» (Іва­­но-Франківськ, 1996–97). У рідному с-щі К. встановлено пам’ят­­ник, його ім’ям названо стадіон «Ком­сомолець» у Зеленодольську.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю