Горева Євгенія Антонівна

ГОРЕВА́ Євгенія Антонівна (06. 01. 1930, м. Канів, нині Черкас. обл. — 15. 05. 2022, Київ) — поетеса, пере­кладачка. Член НСПУ (1986). Премія ім. М. Рильського (2003). Закін. Київський університет (1956). Працювала ред. у видавництві «Веселка» (Київ, 1963–86). Друкувалася від 1962. Авторка зб. віршів для дітей «Куди жабка мандрувала» (1967), «Кит, і слон, і ми, і пароплав» (1977), «А я щось знаю» (1995; усі — Київ). Окремими книгами ви­йшли пере­клади Г.: з нім. — зб. «“Біла ворона” та інші новели» (1969), повість «Долина Тупоту Копит» (1989) Г. Белля, зб. нар. дит. пісень «Ільзе-Більзе» (1972), повісті «Момо» М. Енде (1985), «Мій прадідусь, герої та я» Дж. Крюса (1989), романи «Марш Радецького» Й. Рота (2000), «Віл­лен брок» К. Гайна (2003; усі — Київ), повість «Машинка для здійсне­н­ня бажань» П. Маара (В., 2005); з англ. — повість «Мері Поп­пінс» П. Треверс (К., 1981). Пере­клади оповідань, казок та віршів Ґ. Кел­лера, Ґ. Воман, К. Вольф (з нім.), В. де ла Мара, С. ОʼДел­ла, Д. Біс­сета (з англ.), М. Волошина (з рос.), А. Малдоніса, Г. Цешкайте (з литов.), В. Незвала (з чес.), О. Сляцького (зі словац.), К. Сегала (з польс.) опубл. у збірниках та періодиці.

Завантажити статтю