Городськой Яків Зиновійович
ГОРОДСЬКО́Й Яків Зиновійович (справж. — Блюмкін; 11(23). 10. 1898, Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 05. 01. 1966, Київ) — поет. Член СПУ (1934). Учасник 2-ї світової війни. Від 1920 працював у газетах «Известия», «Красный Николаев». У 30-х рр. — в Харкові: ред. ж. «Советская литература» та «Літературної газети». Друкуватися почав 1916. Писав російською мовою. Видав зб. крит. статей «Заметки о литературе» (К., 1941). У статтях «“Кобзар” воює» (1942) та «Вороги Тараса згинуть» (1944) писав про патріот. значення творчості Т. Шевченка. Переклав російською мовою окремі твори Т. Шевченка («Варнак», «Лічу в неволі дні і ночі»), І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, В. Сосюри, Олександра Олеся, А. Малишка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Косматая Россия. Н., 1923; Лагерь. Х., 1932; Отступление смерти. К., 1934; Ясно вижу. Х., 1935; Дорога на Ирпень. К.; Х., 1936; Сто миллионов. К.; Х., 1937; Поэмы и стихи. К.; Х., 1937; Июль. К.; Х., 1937; Зеленый лист. К., 1938; Киевляне. Уфа, 1942; Молодая земля. К., 1950; Сквозь годы. Москва, 1960; Вся жизнь. К., 1985.