Горчинський Анатолій Аркадійович
ГОРЧИ́НСЬКИЙ Анатолій Аркадійович (22. 07. 1924, містечко Фастів, нині місто Київ. обл. — 06. 01. 2007, Тернопіль) — режисер, композитор, співак (баритон). Народний артист України (1994). Лауреат низки міжнар. та всеукр. фестивалів. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закін. Київське музичне училище (1950) та Київ. інститут театр. мистецтва (режисер. відділ, 1955; кл. М. Крушельницького). Працював реж.-постановником Львів. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (1957–66); гол. реж. Львів. ТЮГу (1966–68), Хмельн. (1968–73) та Рівнен. (1973–74) муз.-драм. театрів; реж.-постановником Терноп. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка (1974– 93). Від 1993 — на творчій роботі. Пісенна творчість Г. мала лірико-побут. спрямованість, за жанр. ознаками наближалася до автор. акустич. пісні. Співпрацював з поетами С. Шевченком, Б. Демківим та ін. Автор музики майже до всіх поставлених ним вистав.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пісні — «Росте черешня в мами на городі», «Приїжджайте частіше додому» (обидві — сл. М. Луківа), «Червона троянда», «Чужа мила» (обидві — сл. Л. Татаренка), «Троянди на пероні» (сл. О. Богачука), «Вальс» (сл. Б. Олійника), «Свята ніч» (сл. В. Ковтуна), «Розквітло кохання» (на власні слова).
- Основні вистави
- «Безприданниця» О. Островського (1961), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (1964), «Сільва» І. Кальмана (1965), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1971), «Таке довге, довге літо» М. Зарудного (1975), «Сучасна історія» О. Галіна (1982), «Рядові» О. Дударева (1985), «Діти Арбату» за А. Рибаковим (1989), «Пошились у дурні» М. Кропивницького (1991), «Як наші діди парубкували» В. Канівця (1992).
Завантажити статтю
Людина 
