Гришко Микола Миколайович

ГРИШКО́ Микола Миколайович (06(19). 01. 1901, Полтава — 03. 01. 1964, Київ) — генетик, ботанiк, селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1936), професор (1937), академік АН УРСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закiнчив Полтавський (1925) та Київський (1926) сільськогосподарські інститути. Працював викладачем Майнiвського сільськогосподарського технiкуму (нині Бобровицького р-ну Чернігівської обл., 1925–29); доцент Сумського інституту буряківництва (1930) та Чернігівського інституту технічних культур (1931), який 1932 був переведений у м. Глухів Сумської обл. і реорганізований спочатку в Інститут прядильних культур, а згодом у Глухівський сільськогосподарський інститут (1937–39 — завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва); водночас 1932–39 — один з організаторів та завідувач вiддiлу генетики i селекцiї ВНДI конопель (нині Інститут луб’яних культур УААН, м. Глухів). 1939– 44 — директор Інституту ботаніки АН УРСР (Київ); від 1944 — засновник і 1-й директор, від 1959 — науковий співробітник Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (нині Національний ботанічний сад ім. М. Гришка НАНУ), якому 1991 присвоєно його ім’я; водночас від 1939 — професор кафедри генетики Київського сільськогосподарського інституту, 1944–48 — завідувач кафедри селекції і генетики рослин Київського університету. 1940–44 — голова Відділу біологічних наук, 1945–48 — голова Відділу сільськогосподарських наук АН УРСР.

Наукові дослідження присвячені питанням генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин. Описав культурну флору Північного Лiсостепу. Досліджував бiологiю конопель, зокрема статевий диморфiзм i дiагностику статi, можливостi регулювання статі, карiологiю, генетику та питання еволюцiї статi, полiморфiзм та природу однодомностi, можливiсть подолання дводомностi та роздiл. статевостi конопель. Пiд керівництвом Гришка розроблено науковий проект Ботанічного саду; обґрунтовано ботан.-географічні принципи закладення його колекцій, які згодом за чисельністю досягли рівня найбільших європейських ботанічних садів; зроблено значний внесок у розвиток селекції та акліматизації різноманітних рослин. Був головою Українського відділення Всесоюзного сільськогосподарського товариства (1940–48).

Завантажити статтю