Грох Микола Никифорович
ГРОХ Микола Никифорович (16. 05. 1936, Ленінград, нині С.-Петербург — 25. 10. 2021, Київ) — графік. Народний художник України (2013). Член НСХУ (1970). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. В. Касіян, Т. Лящук). Працював 1964–67 у видавництвах «Держлітвидав» (згодом «Дніпро»), «Мистецтво». Осн. роботи — у галузях книжк. та станк. графіки. Виконані у реаліст. манері роботи сповнені емоц. настрою. Учасник мистецьких виставок від 1965. Персон. — у Києві (1968, 1985, 2000). Автор іл. до кн. «Лірика» Ф. Ґарсії Лорки (1969), Д. Білоуса (1971), П. Тичини (1974), Є. Ярошинської (1972), «Антологія болгарської поезії» (1977), «Нариси з історії костюмів» К. Стамерова (т. 1–2, 1989–95; усі — Київ). У роботах Г. відображено глибоке знання культури різних народів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Батьки» (1969), «Пам’ять» (1970), «Осінь»; серії офортів на теми укр. нар. пісень (1973); триптих «Сказання про давній Київ» (1982); серія ліногравюр — «По Кампучії» (1984– 87); серія пастелей — «По Україні» (1975–95).
Рекомендована література
- Микола Грох: Каталог. К., 1975;
- «Нехай це залишиться для нащадків...» (Розмова О. Загаєцької з М. Грохом) // ОМ. 1997. № 3–4;
- Чикирисов Ю. Акварелі Миколи Гроха // ЛУ. 2000, 9 листоп.;
- Максимович К. Квіти Миколи Гроха // АНТ. 2003. № 10–12;
- Білоус Л. Акварелі Миколи Гроха // УК. 2004. № 2–3.