Вебер Альфред

ВЕ́БЕР Альфред (Weber Alfred; 30. 07. 1868, м. Ерфурт, Німеччина — 02. 05. 1958, м. Гайдельберґ, Німеччина) — німецький філософ, соціолог, економіст. Брат М. Вебера. Проф. Праз. (1904– 07) та Гайдельбер. (від 1907) університетів. Націонал-соціалісти заборонили В. викладати. Наукові дослідження у галузі соц. філософії світ. історії. Розробив концепцію соціології історії та культури, за якою хід історії визначається процесом духов. творчості, який здійснює інтелект. еліта. В істор. процесі розрізняв три сфери: сусп. процес (гол. роль відіграють природні сили спонук і волі народів), процес цивілізації (розвиток техніки, науки) і культур. рух (релігії, системи ідей, мистецтво). «Культуру» і «цивілізацію» визначав як два виміри люд. буття, способи виходу за межі емпірич. існування. Заперечував об’єктивну закономірність в історії, вважаючи її металогічною. Невідповідність на рівні техніки і культури пояснював ірраціонал. факторами: впливом техніки і нар. мас, які нібито вносять у суспільство дух стадності. Колективізм пояснював антиподом особистості. Виступаючи проти фашист. нігілізму в культурі, В. вважав демократію небезпечною, тому його політ. програма містить вимогу укріпити владу керівників. За В., кожний аспект культурно-соц. концепції всесвіт. історії внутрішньо пов’язаний з попереднім; остання ланка — тотал. криза людства, яке опинилося перед загрозою самознищення. Рятунок — віра у можливість радикал. зміни політ. і соц.-екон. умов існування.

Завантажити статтю