Копайгоренко Василь Валентинович
КОПАЙГОРЕ́НКО Василь Валентинович (29. 05. 1955, Київ) — живописець. Син І. Копайгоренко-Троцюк, батько А. Копайгоренка. Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1980; викл. В. Зарецький, М. Дерегус, В. Пузирков, М. Стороженко). Відтоді — на творчій роботі. Від 2002 — викладач кафедри живопису Київ. інституту декор.-приклад. мистецтва і дизайну. Учасник всеукр., міжнар. та зарубіж. худож. виставок від 1989. Персон. — у Києві (1995, 1997–98, 2002, 2005–07), Торонто (2010). Для творчості К. характерне використання умов. площинно-декор. композиції. Осн. теми: людина і всесвіт, міфи й вірування праукраїнців. Окремі полотна зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Стародавній обряд» (1983), «Дівчина в зеленому береті» (1987), «Літо» (1989), «Козак у степу» (1990; 1992), «Покрова» (1991), «Івана Купала», «Місячне світло» (обидва — 1993), «Коляда» (1994), «Мандрівники далекі», «Материнство» (обидва — 1995), «Праматір світу» (1996), «Чар-зілля» (1998), «Ярило» (1999), «За роботою» (2000), «Колядники» (2005), «Музики» (2006), «Гончар», «Розповідь старого» (обидва — 2007), «Старий рибалка», «На ярмарку» (обидва — 2008), «На Івана Купала», «Юрій Змієборець» (обидва — 2009), «Розкажіть, діду», «Під грушею» (обидва — 2010), «Діди» (2011); гобелен «Несе Галя воду» (2006).
Рекомендована література
- Полтавська Ю. Декоративність та змістовність // ОМ. 2007. № 2;
- Петрашик В. У кольорі — його правда... // Там само. 2013. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
