Військовополонені

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НІ — захоплені під час війни противником комбатанти й інші особи, на яких поширюється режим військового полону. Ними можуть бути:

• особовий склад ЗС воюючих сторін (зокрема особовий склад ополчень і добровольчих загонів, що входять до складу цих ЗС);
особовий склад інших ополчень і добровольчих загонів, а також учасники руху опору;
• особи, які не належать до ЗС, але супроводжують їх чи займаються їхнім забезпеченням або обслуговуванням (зокрема військові кореспонденти, цивільні особи, що входять в екіпажі військових літаків, екіпажі літаків цивільної авіації, судів торгового флоту, особовий склад робочих команд і служб);
• населення неокупованої території, яке з наближенням противника бере в руки зброю, дотримуючись законів і звичаїв війни.

На основі міжнародно-правових і внутрішньо-державних норм визначено режим військового полону наступним чином:

• В. перебувають під владою держави, а не окремих осіб чи загонів, що захопили їх, тому відповідальність за утримання В. покладається на державу, у полоні якої вони знаходяться;
• вони підлеглі законам, статутам і розпорядженням країни, що тримає їх у полоні, порушення яких з боку В. (зокрема і спроби втечі) спричиняє застосування тільки дисциплінарних стягнень;
• якщо В. скоїли воєнні злочини чи злочини проти людства, вони підлягають суду і не можуть розглядатися як В.;
• заборонена расова, національна, релігійна або інша дискримінація В.;
• медичне обслуговування, продовольче і речове забезпечення повинні бути достатніми;
• В. мають право на листування, захист від актів насильства, залякування й образ, повагу до їхньої особистості та честі; застосування репресій стосовно В. забороняється;
• вони можуть залучатися до робіт, які безпосередньо не пов’язані з веденням військ. дій;
• по закінченні військових дій В. повинні бути поверненими на батьківщину якомога швидше.

Під час 2-ї світової війни з боку Німеччини та Японії допущені масові злочини у відношенні до В. Такі дії Нюрнберзький і Токійський міжнародні воєнні трибунали кваліфікували як воєнні злочини й злочини проти світу та людства. В СРСР у ході війни і післявоєнні роки відбувалися репресії осіб, що знаходилися в полоні. Це було визнано й засуджено керівництвом країни в 2-й пол. 1950-х рр.

Основні норми законів і звичаїв війни (зокрема й положення про В.) у практику повсякденної діяльності та бойового застосування українські війська вперше офіційно впроваджені у «Статуті польової служби» 1920 Армії УНР. Нині ці норми введені у Бойовий статут Сухопутних військ як окремий додаток; розроблені й розповсюджені у військах численні метод. посібники і пам’ятки на вказану тематику.

Завантажити статтю