ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Біогеоценоз

БІОГЕОЦЕНО́З (від біо..., гео... і ...ценоз) — функціональне поєднання на певній однорідній ділянці земної поверхні живих істот (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів) і середовищ їхнього існування (ґрунтового, атмосферного, водного), між якими, а також між ними і навколишнім біотичним та абіотичним середовищами відбувається обмін речовиною та енергією. Сукупність живих компонентів Б. називається біоценозом, а неживих — біотопом. Осн. структурним й енергет. компонентом повночленних Б. є зелені рослини (автотрофні організми, продуценти), які в процесі фотосинтезу накопичують орган, речовину і сонячну енергію — поживу для гетеротроф. організмів — макроконсументів (тварин) і мікроконсументів (грибів і бактерій). Останні розкладають орган. речовини до простих мінерал. сполук. Неповночленні Б. (напр., печерні, пташині базари) існують за рахунок речовинно-енергет. ресурсів, спожитих у повночленних Б. У процесі синтезу і розкладу орган. речовини в Б. забезпечується одна з найголовніших функцій живих систем — біотич. кругообіг. Б. — складна, жива, динамічна система, охоплена постійним рухом і розвитком. У його межах виділяються біогеоценотичні горизонти (вертикал. розчленування Б.) і парцели (елементи горизонтал. поділу Б.), які вирізняються між собою за складом, структурою і властивостями компонентів, специфікою взаємовідношень між ними та речовинно-енергетич. обміну. Особливим структур. компонентом Б. є консорція — сукупність особин різноманіт. видів, у центрі якої знаходиться особина будь-якого автотроф. чи гетеротроф. виду, а її компоненти пов’язані з центром і між собою трофіч. та ін. зв’язками; вона охоплена постійним речовинно-енергет. та інформ. обміном і формує своє внутр. середовище. Б. є наземними і водними. Сукупність Б. певної території або Землі загалом утворює біогеоценот. покрив (за В. Сукачовим), чи біогеосферу (за М. Дилісом). Вперше термін «Б.» увів в 40-х рр. 20 ст. В. Сукачов. Б. споріднений з поняттям «екосистема», введеним у науку 1935 англ. ученим А. Тенслі. За визначенням Є. Лавренка й М. Диліса, Б. — це окремий вид екосистеми, коли її межі визначаються за межами фітоценозу, або Б. — це екосистема в межах фітоценозу. Б. є об’єктом вивчення біогеоценології й екосистемології.

Рекомендована література

  1. Основи лесной биогеоценологии. Москва, 1964;
  2. Дылис Н. В. Основи биогеоценологии. Москва, 1978;
  3. Номоконов Л. И. Общая биогеоценология. Ростов-на-Дону, 1989;
  4. Голубець М. А. Екосистемологія. Л., 2000.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2004
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
35285
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 400
цьогоріч:
342
Бібліографічний опис:

Біогеоценоз / М. А. Голубець // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-35285.

Bioheotsenoz / M. A. Holubets // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004. – Available at: https://esu.com.ua/article-35285.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору