Бобринець
БО́БРИНЕЦЬ — місто у Кіровоградській області, райцентр. Знаходиться на р. Бобринка (притока Сугоклії, бас. Південного Бугу), за 54 км на Пд. від обл. центру. Залізнична ст. Площа 18,13 км2. Насел. 12 300 осіб (2001, складає 95 % до 1989): переважно українці (96,3 %), мешкають також росіяни, білоруси, молдавани, євреї, вірмени та ін. Через Б. проходить автотраса Кіровоград — Миколаїв. Уперше згадується 1767 з назвою Малий Б. Існує кілька легенд про виникнення цього міста, найдостовірніша з яких розповідає про те, що місто було передане в дарунок графові Бобринському (незаконнонародженому синові Єлизавети І) від імператриці й на його честь назване Б. Наприкінці 17 ст. був великим насел. пунктом. 1828 Б. надано статус повіт. міста. 1890 в Б. з передмістям мешкало 10 053 особи. Від 2-ї пол. 19 ст. пожвавилося культурне життя у зв’язку з діяльністю М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого. На той час у місті було 2 поч. шк., повіт. суд, церква. На поч. 20 ст. у Б. діяли чавуноливар., коліс., шкіряний та миловарний заводи. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська та швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Д. Бронштейну (батько Л. Троцького). У Б. від часу заснування щороку проводили великі ярмарки. 1923 у місті працювало 5 млинів, електростанція, 7 маслозаводів і майже 100 приват. торг. підприємств. 1931 організовано першу Бобринец. МТС, де налічувалося 57 тракторів, 14 молотарок, 8 вантаж. автомобілів, що обслуговували 57 із 87-ми с.-г. артілей. Від 1938 — місто. 1941 місто було окуповане нім. військами, звільн. 1944. Під час 2-ї світової війни загинуло майже 450 місц. жителів, було зруйновано 9 пром. підприємств, 6 шк., 10 магазинів та ін. Сучасна пром-сть міста спеціалізується на переробці с.-г. сировини. Є хлібоприймал. підприємство, потужний пункт очищення насіння, який забезпечує посів. матеріалом ярих та озимих зерн. культур колективні і фермер. господарства. Діють райагробуд, АТ «Сільгоспхімія». Розвиваються малі переробні підприємства всіх форм власності. У Б. — 5 заг.-осв. шк., 2 дитсадки, ПТУ, с.-г. технікум; поліклініка, центр. рай. лікарня, 4 аптеки. Функціонують 3 Будинки культури та 4 б-ки, муз. школа, дит. школа мистецтв, Бобринецький музей історії краю. 5 самодіял. колективів рай. Будинку культури мають звання народних. У Б. виходить г. «Честь хлібороба». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. До архіт. пам’яток належать Свято-Вознесен. собор та Свято-Микол. церква, споруджені 1912. У Б. встановлено пам’ятник М. Кропивницькому, який разом із І. Карпенком-Карим у 60-х рр. 19 ст. створили в Б. аматор. театр. гурток; меморіал пам’яті односельчан, які загинули під час 2-ї світової війни. У Б. народилися: д-р тех. н., тричі лауреат Держ. премії СРСР П. Шумилов, інж.-конструктор Й. Шпарковський, письменники М. Смоленчук, В. Козлов-Качан, Герої Рад. Союзу А. Іванченко, В. Сербулов, повний кавалер ордена Слави А. Ковалевич.