Бобринець

БО́БРИНЕЦЬ — місто у Кірово­градській області, райцентр. Знаходиться на р. Бобринка (притока Сугоклії, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 54 км на Пд. від обл. центру. Залізнична ст. Площа 18,13 км². Насел. 12 300 осіб (2001, складає 95 % до 1989): пере­важно українці (96,3 %), мешкають також росіяни, білоруси, молдавани, євреї, вірмени та ін. Через Б. проходить автотраса Кірово­град — Миколаїв. Уперше згадується 1767 з на­звою Малий Б. Існує кілька легенд про виникне­н­ня цього міста, найдостовірніша з яких роз­повід­ає про те, що місто було пере­дане в дарунок графові Бобринському (незакон­нонародженому синові Єлизавети І) від імператриці й на його честь на­зване Б. На­прикінці 17 ст. був великим насел. пунктом. 1828 Б. на­дано статус повіт. міста. 1890 в Б. з перед­містям мешкало 10 053 особи. Від 2-ї пол. 19 ст. по­жвавилося культурне життя у звʼязку з діяльністю М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого. На той час у місті було 2 поч. шк., повіт. суд, церква. На поч. 20 ст. у Б. діяли чавуноливар., коліс., шкіряний та миловарний заводи. Роз­вивалися фургон­но-колісна, ковальська та швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Д. Бронштейну (батько Л. Троцького). У Б. від часу заснува­н­ня щороку проводили великі ярмарки. 1923 у місті працювало 5 млинів, електро­станція, 7 маслозаводів і майже 100 приват. торг. під­приємств. 1931 організовано першу Бобринец. МТС, де налічувалося 57 тракторів, 14 молотарок, 8 вантаж. автомобілів, що обслуговували 57 із 87-ми с.-г. артілей. Від 1938 — місто. 1941 місто було окуповане нім. військами, звільн. 1944. Під час 2-ї світової війни загинуло майже 450 місц. жителів, було зруйновано 9 пром. під­приємств, 6 шк., 10 магазинів та ін. Сучасна пром-сть міста спеціалізується на пере­робці с.-г. сировини. Є хлібо­при­ймал. під­приємство, потужний пункт очище­н­ня насі­н­ня, який забезпечує посів. матеріалом ярих та озимих зерн. культур колективні і фермер. господарства. Діють райа­гробуд, АТ «Сільгоспхімія». Роз­виваються малі пере­робні під­приємства всіх форм власності. У Б. — 5 заг.-осв. шк., 2 дитсадки, ПТУ, с.-г. технікум; поліклініка, центр. рай. лікарня, 4 аптеки. Функціонують 3 Будинки культури та 4 б-ки, муз. школа, дит. школа мистецтв, Бобринецький музей історії краю. 5 самодіял. колективів рай. Будинку культури мають зва­н­ня народних. У Б. виходить г. «Честь хлібороба». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. До архіт. памʼяток належать Свято-Вознесен. собор та Свято-Микол. церква, споруджені 1912. У Б. встановлено памʼятник М. Кропивницькому, який разом із І. Карпенком-Карим у 60-х рр. 19 ст. створили в Б. аматор. театр. гурток; меморіал памʼяті односельчан, які загинули під час 2-ї світової війни. У Б. народилися: д-р тех. н., тричі лауреат Держ. премії СРСР П. Шумилов, інж.-кон­структор Й. Шпарковський, письмен­ники М. Смоленчук, В. Козлов-Качан, Герої Рад. Союзу А. Іванченко, В. Сербулов, повний кавалер ордена Слави А. Ковалевич.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю