Бобринський Петро Андрійович
БО́БРИНСЬКИЙ Петро Андрійович (15. 11. 1893, С.-Петербург — 24. 08. 1962, м. Нейн-сюр-Сен побл. Парижа) — військовий діяч, письменник. Син А. Бобринського. Граф. Навч. у С.-Петербур. політех. інституті (не закінчив у зв’язку з війною). 1919 перебував у Криму в Добровольчій армії, в загоні особл. призначення з охорони осіб імператор. родини. 1920 евакуйов. до Константинополя, звідки переїхав до Парижа. Масон, один із кер. групи «Обличчям до Росії» (січень 1938). Автор книжки «Старчик Григорий Сковорода: Жизнь и учение» (Париж, 1929; Мадрид, 1965), зб. віршів (Париж, 1969).