Корецький Юрій Володимирович
КОРЕ́ЦЬКИЙ Юрій Володимирович (справж. — Георгій; 11(24). 05. 1911, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 19. 09. 1941) — поет, перекладач, публіцист. Син В. Корецького. Член СПУ. Кандидат філологічних наук (1941). У Харкові навч. в інституті рад. будівництва і права (1928–30), закін. інститут профосвіти (1931). Під час 2-ї світової війни — літ. працівник фронт. г. «За Отчизну». Зник безвісти під час оборони Києва. Дебютував 1924 як публіцист, 1925 — російськомов. віршами. Друкувався у період. виданнях «Пламя», «Радянська література», «Соціалістична Харківщина», колектив. зб. «Радиус авангардовцев» (Х., 1928). Віршов. повісті та оповідання «Ми ще повернемося. Віллі, хлопець із Норделя» (Х., 1934) позначені впливом ідеол. засад (клас. теорія «соц. замовлення») та поетики ЛЕФу (акцент. вірш, «драбинка», складені, приблизні, неточні рими). Поет. зб. для дітей «Плем’я відважних» (Х.; О., 1935) сповнена віри у перемогу людяності. Автор літ.-крит. статей у періодиці, дослідж. «Видіння про Петра Орача» В. Ленгленда (не опубл.). Переклав з англ. мови кн. «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена (1935), «Острів скарбів» Р. Стівенсона (1936), «Історія особистих пригод, переживань і спостережень Девіда Копперфілда Молодшого» Ч. Діккенса (1937), «Роб Рой» В. Скотта (1938), «Трагедія» Дж. Байрона (1939), «Макбет» В. Шекспіра (1940); з нім. — «Марія Стюарт» Ф. Шіллера (1941); з рос. — «Маскарад» М. Лермонтова (не збережено); а також окремі поезії Р. Альберті, Дж. Байрона, Г. Гайне, В. Маяковського та ін. Деякі вірші К. покладено на музику, зокрема «Пісня юних техніків», «Травень, май майорить» (обидві — композитор О. Арнаутов), «Пітьмі війна» (музика Ю. Мейтуса). У Харкові 1967 видано «Вибране» К. Рукописи праць, спогади про нього, ін. документи зберігаються в особовому фонді К. у ЦДАМЛМ України (ф. 515).
Завантажити статтю
Людина 
