Буковський Сергій Анатолійович

БУКО́ВСЬКИЙ Сергій Анатолійович (18. 07. 1960, м. Октябрьський, нині Башкортостан, РФ) — режисер, сценарист, продюсер документального кіно і телебачення. Син А. Буковського. Член НСКінУ (1988). Заслужений діяч мистецтв України (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2021). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1982; викл. В. Небера). Від 1982 — реж. студії «Укркінохроніка», де створив стрічки: «Будинок дитинства» (1982), «Марш-кидок» (1985), «Неповторність» (1986), «Завтра свято» (1987), «Сон» (1988), «Дах» (1990; «Золотий голуб» 33-го Міжнар. кінофестивалю у Ляйпцизі, співавт. сценарію), «Дислокація», «Знак тире» (обидві — 1992), «Карапиші — осінні турботи» (1994), «На Берлін» (1995), «Вчора, сьогодні, вічно», «Десять років відчуження» (обидві — 1996) та ін. Знімався у т/ф «Володьчине життя» (1984, 2 серії, Володя Плесов, реж. А. Буковський). Б. — майстер екран. відтворення атмосфери місця докум. дії, що особливо виразно виявилося в стрічці «Пейзаж. Портрет. Натюрморт» (1992). У 1997 виступив як співавтор циклу відеофільмів «Невідоме кіно», присвяч. видатним майстрам укр. документалістики. 1995–98 — гол. продюсер докум. відеопроектів в укр. представництві «Інтерньюзу», де під його керівництвом створено понад 20 фільмів. Для творчості Б. характерна темат. і стильова поліфонічність: від гостросоціальної документалістики до ліричного екран. дослідження та детальної істор. розвідки («Війна. Український рахунок», 8 серій, канал «1+1», 2001–02).

Завантажити статтю