Букшований Йосип Іванович

БУКШО́ВАНИЙ Йосип Іванович (псевд. — О. Іванович; 01. 06. 1890, с. Жабʼє, нині смт Верховина Івано-Фр. обл. — 08. 12. 1937, Соловки) — журналіст, видавець, громадсько-політичний діяч. Закін. Коломий. гімназію (1908), Львів. політехніку (1914). Під час 1-ї світової війни служив поручником в австро-угор. армії. Від вересня 1914 — в полку, згодом — командир сотні у Легіоні УСС. 1918 — коман­дант Легіону УСС. Учасник бою за Львів з УГА. Від грудня 1918 — командир бо­йової групи «Схід», у серед. 1919 — 1-ї бригади УСС, яка, зʼ­єд­навшись з петлюрів. армією, на­ступала на Київ, витісняючи звідти червоних. Бригада Б. брала участь у «Чортківській офензиві», Б. було поранено. Згодом із загонами Н. Махна бригада від­бивала на­ступ денікін. дивізій побл. Умані. У жовтні 1919 бригада при­єд­налася до більшов. армії. Сам Б. залишився на окупов. поляками території, зі­йшовся з боротьбистами-під­пільниками й вів серед стрільців антипольс. агітацію. На поч. 1920 Б. у складі УГА. Пере­йшов на бік більшовиків, брав участь у боях із поляками. У квітні 1920 як делегат від галиц. організації вирушив до Києва на конф., але дорогою був заарешт. чекістами й від­правл. спочатку в одес. вʼязницю, згодом через Харків до Москви у роз­порядже­н­ня Галиц. бюро при ЦК РКП(б). Звільн. 17 серпня 1920. Вступив до РКП(б) і працював у Галиц. бюро до його роз­пуску в листопаді 1920. Згодом очолив видавн. від­діл Червоного Інтернаціоналу проф­спілок. На поч. вересня 1922 Б. за зав­да­н­ням партії ви­їхав за кордон. Працював у ред. г. «Наша правда» — органі КП Сх. Галичини. 1922–26 в Харкові входив до складу Закордон. бюро допомоги КП Сх. Галичини (від 1923 — КПЗУ). Проводив нелегал. комуніст. роботу у Польщі, Австрії, Німеч­чині. У квітні 1926 ви­їхав до Буковини для створе­н­ня нелегал. комуніст. організацій. Після тримісяч. пере­бува­н­ня на окупов. румунами землі змушений тікати від пере­слідувань за Дністер. У Галичині працював у газетах «Світло», «Наше слово», друкувався в журналах «По­ступ», «Роз­будова нації», «Сурма» та ін. Під час виборчої кампанії до сейму 1928 вів пропагандист. роботу на тер. Коломий. округу, зокрема в Косові та Заболотові. За участь у КПЗУ і «шпигунство на користь СРСР» шість разів сидів у польс. вʼязницях. Улітку 1932 пере­їхав до Берліна, де працював над випуском г. «Наша правда», від 1933 — її ред. у Харкові. У травні 1933 заарешт. за участь у контр­революц. організації, у квітні 1934 засудж. до 10 р. таборів. Пере­бував на Соловках. У грудні 1937 засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1959.

Завантажити статтю