Бондарчук Степан Корнійович
БОНДАРЧУ́К Степан Корнійович (25. 07(06. 08). 1886, містечко Кодня Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 04. 12. 1970, Одеса) — актор, режисер, театральний діяч. Чоловік С. Мануйлович. Закін. Муз.-драм. школу в Києві (1916; викл. М. Старицька). Один із засн. Молодого театру в Києві (1916–19); Незалеж. театру в Житомирі (1921–22), в якому працював реж. із 3. Гайдай. Працював у Київ. театрі «Березіль» (1922–26; 1924–25 — керівник 6-ї майстерні в Одесі), драм. театрі на Подолі (1925–26), Одес. держдрамі (1929). Очолював Київ. робітничий (1930–32), Війн. драм. (1932–35), Шуйський (1935–36), Бухарський (1937–41) театри. Автор п’єс «Чудотворці» (1924), «Пролог» (1926, спільно з Лесем Курбасом), інсценівки «Варнак» за Т. Шевченком. Відіграв значну роль у поширенні ідей Леся Курбаса щодо оновлення театру. Один із тих, хто зберіг його спадщину, сприяв її відродженню. Автор спогадів про Леся Курбаса та Молодий театр. вміщених у кн. «“Молодий театр”: Генеза. Завдання. Шляхи» (К., 1991).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Фільдінґ («У пущі» Лесі Українки), Пастор Гоппе («Молодість» М. Гальбе), Росія («Джиммі Гіґґінс» за Е. Сінклером), Оргон («Тартюф» Ж.-Б. Мольера).
- Основні вистави
- «Весняна казка» Олександра Олеся, дит. опера «Коза-дереза» М. Лисенка, «Похорон» за І. Франком (усі — 1921), «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана, «Блазень на троні» А. Луначарського (обидві — 1922), «Бур’ян» за А. Головком (1930), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1936).
Рекомендована література
- Козак В. Іскри вогню великого // Рад. Житомирщина. 1967, 30 квіт.;
- Станіславський М. Д., Рубінштейн Л. А. Театр Житомира. К., 1972.
Завантажити статтю
Людина 
