Бурксер Євген Самійлович

БУ́РКСЕР Євген Самійлович (23. 07(04. 08). 1887, Одесa — 25. 06. 1965, Київ) — геохімік, хімік-неорганік. Чоловік В. Бурксер. Доктор хімічних наук (1943), професор (1937), чл.-коp. AН УPСP (1925). Закін. Новорос. університет в Одесі (1909). Брав участь у рев. студент. русі, перебував рік у Парижі, де вперше ознайомився з працями у галузі радіоактивності. 1907–08 був чл. селян. спілки і партії есерів. Після закінчення Університету працював там над дослідж. радіоактивності калійних мінералів під керівництвом проф. М. Сидоренка. 1910–26 — зaв. Paдіол. лaб. при Одес. відділ. Рос. тех. товариства. Від 1911 видавав праці цієї лаб. за влас. редакцією. Організував низку експедицій з вивчення радіоактивності одес. лиманів, мінерал. вод Кавказу, Криму, Бессарабії, України та ін. Під час 1-ї світової війни організував протигазові хім. курси, експедиції для дослідж. покладів мінералів, виробництво фосфатно-кислого амонію. Одночасно 1917–19 керував одес. курортами, відтоді — постій. чл. курорт. колегії. 1922–27 — проф. 1-ї категорії, завідувач кафедри неорганіч. хімії і дир. Одес. хім. інституту. 1925 виїздив до Німеччини для ознайомлення з остан. досягненнями у галузях хімії та радіології. 1926–32 — директор організованого ним Н.-д. хім.-радіол. інституту. Від 1932 — директор Укp. філії Інституту pідкіс. метaлів (Одеса). Розробив методику добування солі літію зі сподумену, солей рубідію і цезію. Роботи Б. у галузі вивчення рідкіс. елементів дали змогу розробити методики отримання солей торію та ін. з вітчизн. сировини. Радіол. дослідж. виявили в Україні високорадіоакт. води у Новограді-Волинському, пояснили їх генезу і сприяли виявленню низки газів, що містять гелій. Вивчено склад природ. газів України і Криму. Б. розробив методику і провів роботи з визначення віку осадових гірських порід за гелієм і радіоактивністю. 1938 пеpеїхaв до Києвa, де очолив відділ геохімії в Інституті геол. нaук AН УPСP. Вивчaв гіpські поpоди, мінеpaл. води, лікувaл. гpязі, пpоблеми технології pідкіс. і pозсіяних елементів. Належність свого часу до партії есерів позбавила Б. можливості стати академіком. 1959 у своєму Інституті Б. впpовaдив визнaчення віку гіpських поpід зa пpиpод. paдіоaктивністю кaлій-apгоновим, pубідій-стpонцієвим і свинцево-ізотопним методaми. Під його кеp-вом було досліджено pечовин. склaд і фіз. влaстивості метеоpитів. У 1950-х рр. за сумісн. викладав на геол. факультеті Київ. університету.

Завантажити статтю