Космічна медицина

КОСМІ́ЧНА МЕДИЦИ́НА  — галузь медицини, спрямована на збереження фізіологічних функцій, загального стану та здоров’я людини в умовах космічного простору. Початком фор­­мування К. м. вважають успішний політ собаки Лайки (1957), що засвідчив безпечність короткотермінового перебування у кос­­мосі. 1961 це підтвердив орбітальний політ Ю. Гагаріна. Водночас надмірні прискорення на етапах зльоту і спуску, різке зменшення впливу сил гравітації (невагомість), гіподинамія, гі­­покінезія, обмежений життєвий простір, незвичне газове середовище, підвищений рівень радіа­ції, емоційні перенапруження та ін. нетипові для звичайного існування людини на Землі чинники створюють певну загрозу для здоров’я космонавта. Вплив чинників космічного польоту на організм досліджують фахівці в галузі космічної фі­­зіо­логії. Попередження розвитку патології, мінімізація негативних наслідків та відповідна корекція стану здоров’я учасників польоту — завдання K. м.

Зародженню К. м. передувала авіаційна медицина, що вивчає вплив низького атмосферного тиску, прискорень на організм пілотів висотної авіації, розроб­­­ляє методи підбору кадрів, технічні засоби життєзабезпечення в герметичних кабінах, технології під­­тримання сталої працездатно­­сті та реабілітації особового скла­­ду. Космос висунув ще жорсткіші вимоги до фізіологічних сис­­тем організму. На першому ета­­пі польоту відсутність гравітації зумовлює загрозу надмірного кровопостачання голови й плечового пояса, набряків верхньої частини тулуба, порушень діяльності го­­ловного мозку. Тривале перебування у стані невагомості, сен­­сорної депривації та обмеженого простору спричиняє розлади психіки, пом’якшення кісток, втрату кальцію кістками, порушення збудливості нейронів головного мозку. Надмірні дози радіації пригнічують активність кровотвор. клітин кістк. мозку, знижують імунітет та працездат­­ність. Для усунення цих загроз використовують як біол., так і тех. (а переважно поєднані) тех­нології, які реалізують у наступ. послідовності: створення рег­­ламенту відбору канд. у космонавти, проведення поглибленого обстеження із застосуванням різноманіт. навантажувал. проб; передполітна фіз., психол. та тех. підготовка; постій. контроль стану життєдіяльності та працездатності космонавта на всіх етапах польоту; забезпечення можливості здійснення ургент. та регламент. заходів корекції стану учасника польоту; контроль стану здоров’я космонавта після приземлення, спостереження за віддаленими наслідками; післяполітна реабі­­літація, корекція, попередження ускладнень. Обстеження стану здоров’я канд. у космонавти та випробування його індивід. резистентності до незвичай. ситуацій здійснюють за допомогою тех. засобів, що забезпечують можливість дозованих навантажень (центрифуга, третбан, барокамера, сурдокамера тощо).

Передполітна підготовка передбачає використання спорт. снарядів, газових сумішей, перебування в горах, регламентов. режиму активності й відпочинку, рац. харчування. Ва­­гомим здобутком K. м. вважають розроблення устаткування та режимів фіз. навантажень, що попереджають аномал. перерозподіл крові в організмі, атрофію м’язів та кісток під час тривалого перебування на орбіті. Створ. пристосування для локал. впливу негатив. тиску на нижню частину тулуба, спец. костюм космонавта «Пінгвін» із вмонтованою системою пруж. елементів, моделювал. вектор земної гравітації; розроблено пневматичне взуття, що відтворює відчуття опори, навіть хо­­ди, завдяки переміщенню тиску на різні зони стопи; запропоновано режими керованої атмосфери для членів екіпажу за­­лежно від режиму роботи або відпочинку. Ці заходи попере­джають розвиток стану детренованості серц.-судин. системи, атрофію м’язів, втрату кістками кальцію та пов’язані з електроліт. (кальцієвим і калієвим) гомеостазом порушення діяльності ЦНС. Під час перших польотів у багатьох космонавтів внаслідок використання консервованих продуктів виникав дис­­бактеріоз кишковика. Для його запобігання створ. препарати «Біфідумбактерин» та «Лактобактерин» (нині ці засоби широко застосовують у гастроентерології).

Знач. біол. і тех. проблемою K. м. залишається захист космонавта від метеорит. загрози та дії косміч. випромінювання під час тривалого перебування у дальньому кос­­мосі. Досягнення К. м. нині використовують у практ. медицині багатьох розвинених країн. Зокрема метод дистанц. конт­­ролю стану здоров’я людини — телемедицина — дає можливість діа­гностувати хвороби на будь-якій відстані, навіть проводити міжконтинентал. лікар. консиліуми для вирішення склад. клін. проблем. Кероване газове середовище застосовують для лікування алергіч., депресив. станів, анемій, бронхіал. астми, підвищення результативності спортсменів вищої кваліфікації. Пневмопресинг взуття космонавта (навіть принцип костюма «Пінгвін») використовують у клі­­ніках педіатр. неврології для лікування проявів дит. цереб­­рал. паралічу. Гол. досягненням К. м. А. Григор’єв вважає те, що вона вперше звернула увагу суспільства на стан здоров’я здорової людини. К. м. визначає рівень здоров’я, резервні можливості організму уніфікованим методом за допомогою функціон. проб.

Завантажити статтю